Автор розмірковує про сутність стратегічного партнерства в умовах війни, загарбання і анексії територій, неповаги до непорушності кордонів і територіальної цілісності, попрання суверенітету і ігнорування нормами міжнародного права.
Ключові слова: стратегічне партнерство, суверенітет, міжнародне право, анексія, загарбання, Росія.
The author reflects on the nature of the strategic partnership in war, conquest and annexation, disrespect to the territorial integrity and inviolability, sovereignty and trampling ignoring international law.
Keywords: strategic partnership, sovereignty, international law, annexation, occupation, Russia.
Понад 170 країн світу визнали Україну су
... Читати далі »
доктор політичних наук, доцент, професор кафедри європейської та євроатлантичної політики Дипломатичної академії України при МЗС України
У статті обґрунтована необхідність стратегічного партнерства України і Республіки Польща. Розкриваються деякі сторінки діяльності Консультаційного Комітету Президентів України і РП. Згадуються негативи історичних нашарувань в українсько-польських відносинах. Зазначено, що розбудовуючи відносини з Україною, Польща активно утверджується в якості лідера Східного вектора зовнішньої політики ЄС, а також форматора простору безпеки.
Ключові слова: співробітництво, стереотипи, загрози, Східний вектор політики ЄС.
У свій час, ще до війни, кілька разів була запрошеним професором в Дипломатичну академію МЗС Російської Федерації (МИД России), де читала навчальний курс «Зовнішня політика України» (!). Певна, що читачам видання буде цікаво ознайомитися з цим матеріалом.
Ознайомлення з письмовими роботами слухачів Дипломатичної академії МЗС РФ (МИД РФ), присвяченими найактуальнішим питанням співпраці України і Росії, свідчить про значні прогалини в інформаційному просторі щодо зовнішньої політики найближчого сусіди, тобто нашої держави, а також про певну упередженість і стереотипи, що часто подаються в російських ЗМІ про Україну.
Водночас, більшості з наведених нижче міркувань майбутніх російських дипломатів, на наш погляд, не бракує об’єктивності і реалістичності в оцінках рівня роз
... Читати далі »
Социально-политические и экономические реалии и проблемы
Название данного раздела не является произвольной формулировкой, так как эта тема неразрывно связана с проблемой обеспечения политической стабильности в Турции и созданием благоприятных внешнеполитических условий для дальнейшего развития ее государственности. При этом очевидно, что события на Крымском полуострове и в Черноморском регионе, связанные с попытками России изменить региональный баланс сил, имеют непосредственное отношение к формированию нового геополитического ландшафта в этой части европейского пространства. Прежде всего, они оказывают влияние на внешнюю политику основных причерноморских государств, что меняет не только динамику их политической жизни, но и привносит значительные изменения во внешнеполитич
... Читати далі »
Історія "стратегічного партнерства" Росії - України за російським сценарієм доби незалежності вкладається у відомі хронологічні межі.
Єльцинський період розвитку Росії - 1991-1999 рр., у якому виокремлюються два хронологічні відтинки часу: 1991-1995 рр. та 1996-1999 рр.
Перший характеризується динамікою пострадянського розлучення. Політика Росії щодо України розвивається на тлі однотипних для обох країн кризових процесів та внутрішніх проблем, вирішення яких накладає відбиток на характер і рівень двосторонніх відносин.
Формування державних інститутів триває на тлі глибокої економічної кризи паралельно з всебічною трансформацією зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних відносин; осмисленням історичної ситуації
... Читати далі »
Безпекова система міжнародних відносин, система протистоянь і взаємовпливів була сформована країнами-переможцями за результатами Другої світової війни. Така система впроваджувала біполярне існування і, на думку її створювачам, була чіткою і логічною. Сьогодні ми бачимо чіткі прояви нового переформатування політичних сил: схема однополярності поступово змінюється поліполярністю. Однак говорити про остаточно сформований кінцевий продукт поліполярної схеми взаємовідносин ще зарано. На чолі безпекової схеми світу й нині перебувають світові потуги, що є постійними членами Ради Безпеки ООН, є ядерними державами і визначають подальший розвиток світу через механізм як своєї участі в цій універсальній організації, використовуючи право вето, так і своїм безпосереднім втручанням у світові процеси, міждержавні відносини і у внутрішні справи самих суверенних держав.
З ХVП століття південні землі сучасної України згідно з офіційними документами і традицією вважалися власністю запорозьких козаків.
У результаті перемоги Туреччини у 1710 – 1711 рр. Азов і прилеглі регіони, фортеці Таганрог, Камінний затон, Богородиць на р. Самарі Росією були втрачені.
За Прутським договором від 12 липня 1711 р. йшлося також про вихід запорозьких козаків у 1712–1713 рр. з російського підданства. Територія, яку запорожці вважали своєю, опинилася під владою Туреччини. Пізніше запорожці, що були покарані за участь на боці І.Мазепи в російсько-шведській війні, просили царський уряд дозволу повернутися на свої землі. Однак, російський уряд дозволив повернутися тільки окремим козакам, «якщо вони розуміють свою провину».
Довідково: йдеться про війну з царатом на боці Швеції під час переходу запорозьких козаків з гетьманом Костем Гордієнком - 8000 осіб - н
... Читати далі »
Чекаленко Людмила Дмитриевна, Циватый Вячеслав Григорьевич,
Дипломатическая академия Украины при МИД Украины [1]
У статті автори аналізують еволюцію українсько-російських відносин в гуманітарній сфері, агресивну політику Росії на сучасному етапі, питання про трудових і незаконних мігрантів, про розповсюдження російської мови, політику російський громадських організацій, підходи України до складних питань пошуку відповідних засобів. Аналізуються прогнозні сценарії і можливі варіанти взаємодії двох країн в пошуках компромісних рішень.
Ключові слова: еволюція,гуманітарна сфера, співвітчизники, безпека, політика Росії.
В статье рассматривается эволюция украинско-российских отношений в гуманитарной сфере, агрессивная политика России на современном этапе, вопросы о трудовых и незаконных мигрантах, о распространении русского языка,
... Читати далі »
Історія процесу перепідпорядкування Кримської області Україні розпочалася з розгляду зазначеного питання і прийняття відповідного рішення Радою Міністрів РРФСР, яка дійшла висновку про доцільність передачі Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР з огляду на важкий економічний стан регіону.
Конкретні історичні події щодо перепідпорядкування Криму УРСР
Після ретельного вивчення кримського питання Рада Міністрів РРФСР дійшла висновку про доцільність передачі Кримської області до складу України. Звернулася до Президії Верховної Ради РРФСР із документом/зверненням: «О представлении Президиума Верховного Совета РСФСР по вопросу передачи Крымской области в состав Украинской ССР».
Верховна Рада Української РСР розглянула звернення ВР РРФСР і прийняла постанову. Цю Постанову Президії Верховної Ради УРСР «О представлении Президиума Верховного С
... Читати далі »
