Персональний сайт Людмили Чекаленко

PAST AND PRESENT OF PUBLIC HISTORY: A COMPARATIVE ANALYSIS

Lyudmyla_D_Chekalenko — Mon, 29 Nov 2021 10:55:26 GMT

PAST AND PRESENT OF PUBLIC HISTORY: A COMPARATIVE ANALYSIS
Professor Liudmyla D. CHEKALENKO, PhD
Journal of Critical Reviews. 2021; 8(3): 184-189.

"New" Identity at the Time of Russo-Ukrainian War in the Historical Perspective

Lyudmyla_D_Chekalenko — Mon, 29 Nov 2021 10:54:11 GMT

"New" Identity at the Time of Russo-Ukrainian War in the Historical Perspective
Professor Liudmyla D. Chekalenko,
Journal of Critical Reviews. 2020; 7(18): 3817-3822.

PAST AND PRESENT OF PUBLIC HISTORY: A COMPARATIVE ANALYSIS

Lyudmyla_D_Chekalenko — Mon, 29 Nov 2021 10:53:36 GMT

PAST AND PRESENT OF PUBLIC HISTORY: A COMPARATIVE ANALYSIS
Liudmyla D. CHEKALENKO, PhD
Journal of Critical Reviews. 2021; 8(2): 1868-1874.

Historical pendulum of sovereignism as a result of the "black holes" of sovereignty

Lyudmyla_D_Chekalenko — Mon, 29 Nov 2021 10:39:13 GMT

Historical pendulum of sovereignism as a result of the "black holes" of sovereignty
Liudmyla D. Chekalenko,
Journal of Critical Reviews. 2021; 8(2): 1-10.

Лекція про асиміляцію

Lyudmyla_D_Chekalenko — Mon, 27 Jan 2020 20:47:19 GMT

Інтерв’ю про новий закон для дипломатів

Lyudmyla_D_Chekalenko — Tue, 25 Dec 2018 17:04:24 GMT

Європейський Союз: «гарячі» проблеми спекотного літа 2018 року

Lyudmyla_D_Chekalenko — Tue, 09 Oct 2018 19:16:41 GMT

В аналітичній записці розглядається поточна ситуація, що склалася в інтеграційній Європі:

проблемні питання Brexit на сучасному етапі «розлучення»;
кризові явища в німецькій економіці;
активізація підривних сил Росії на Балканах, що намагається загальмувати процес розширення ЄС, а також
«тиха» економічна експансія Китаю в євроінтеграційний простір.

Європейський Союз важко «перетравлює» гарячі проблеми спекотного літа 2018 року. В британських урядових колах майорить думка про неможливість вкластися у часові рамки врегулювання відносин з іншими учасниками ЄС щодо Brexit, йдеться про «стихійний» вихід з ЄС, про неготовність ЄС до практичного розгляду нової британської заяви, про можливі варіанти відтермінування зазначеного процесу тощо.

Ситуація, що склалася, непокоїть провідних європейських політиків. Канцлер Німеччини А. Меркель підкреслює: «Сподіваюся, що нинішня ситуація не призведе до неврегульованого Brexit, а до розумного узгодженого договору... Угода про вихід не може бути нестабільною. Якщо Британія хоче отримати користь від ЄС у майбутньому, вона повинна взяти на себе зобов'язання знову прийняти правила ЄС». Водночас німецький лідер згадує про приховування Європейською комісією тексту угоди з ВБ і наполягає на необхідності відкритості і прозорості документу, який має бути доступним до коригування іншими повноцінними учасниками європейської спільноти [1].

Занепокоєння канцлера ФРН зрозумілі. На фоні загальноєвропейських проблем в німецькій економіці також спостерігається певна напруга – виявляються негативні ознаки скорочення промислових замовлень. Федеральне відомство з питань статистики заявило, що контракти на товари «Made in Germany» скоротились на 4.0 відсотка на місяць у червні ц.р. після зростання на 2.6 відсотка у травні, - повідомляє Reuters. Міжнародний валютний фонд (МВФ) прокоментував ситуацію наступним чином: небажання Німеччини скоротити свій торговий профіцит збільшило ризики, які можуть підірвати глобальну фінансову стабільність. МВФ й раніше закликав Німеччину підвищити внутрішній попит, піднявши зарплати та збільшити інвестиції, щоби зменшити економічний дисбаланс, а американський президент Д. Трамп неодноразово критикував експортну політику Німеччини [2].

На тлі європейської кризи сценарії про негативні економічні наслідки Brexit для ВБ не підтвердилися. За попередніми прогнозами експертів з економічного аналітичного Центру економіки та бізнес-досліджень (CEBR) розвиток економіки Сполученого Королівства у результаті Брексіт сповільниться через зменшення споживчих витрат та інвестицій. Експерти орієнтувалися на показники 2016 року, коли ВБ стала відставати від Франції, оскільки ціна фунта впала після голосування Brexit. Однак валюта подорожчала швидше, ніж очікувалося. В результаті низка передбачень виявилися хибними. Доволі скоро самі експерти визнали, що оприлюднили неправильні результати. І чимало прогнозів щодо Brexit були політично вмотивованими і тим самим підірвали довіру до неупередженості їх авторів.

Міністр закордонних справ ВБ Дж. Хант вже натякав на «вірогідності хаотичного проведення Brexit». На його думку, ризик відсутності угоди з виходу зростає, тому Комісія Європейського Союзу має піти на поступки ВБ. «Кожен має підготуватися до можливості хаотичної реалізації угоди з Брексіт», - заявив він журналістам 14 серпня ц.р., перебуваючи з візитом у Фінляндії. «Отже, на сьогодні немає абсолютно жодної гарантії, що ми матимемо угоду», - сказав Хант після зустрічі з його фінським колегою Т. Соіні [3].

Обидві сторони – ЄС і ВБ – непокоїть нестача часу на узгодження і доопрацювання угоди. Залишилось кілька місяців до Brexit, а уряд ВБ все ще не узгодив з Брюсселем положення «про розірвання шлюбу» і в переговорах активізував плани щодо можливості залишити ЄС без будь-якої офіційної угоди. Отже, і Лондон, і Брюссель запевняють, що прагнуть отримати угоду про вихід ВБ на засіданні Ради ЄС, призначеної на 18 жовтня, але багато хто вважає, що ця цільова дата є надто оптимістичною. Оскільки переговірник від ЄС – EU Brexit – Мішель Барньє в травні відхилив ключові елементи прем'єр-міністра ВБ Терези Мей щодо нових британських торговельних пропозицій [4].

Поки переговорний процес ВБ та ЄС триває, ця країна чітко захищає свою позицію вже з точки зору майбутнього вивільнення з-під ЄС-івських обмежень. Так, Британія перекреслила документ європейської комісії щодо проблеми з мігрантами. Координатор Європейського Парламенту з Brexit Г.Верхофштад після витоку проекту документа про міграцію на загал звинуватив в цьому прем'єр-міністра ВБ Т. Мей, назвавши таке неетичним кроком, який для закритої дипломатії Британії є неприпустимим і є «отруєнням дипломатичного колодязя» [5].

Основні пропозиції Т. Мей стосуються наступних положень:

відтермінування на два роки набуття чинності угоди про Brexit – перехідний період, протягом якого торгівля відбуватиметься за нинішніх умов. При цьому британська прем’єрка сподівається побудувати «всеосяжне і амбіційне» нове економічне партнерство з ЄС на довгострокову перспективу.
Збереження прав працюючих мігрантів – громадян ЄС, які продовжуватимуть жити та працювати у ВБ після Brexit за умов реєстрації в британських органах влади. При цьому пропонується обмежити кількість некваліфікованих мігрантів, що працюють у ВБ. Також передбачається уведення правила обмеження термінів дозволу на роботу від трьох до п'яти років для кваліфікованих працівників та надання пріоритетності британським працівникам над мігрантами.
ВБ сплачуватиме свої внески до бюджету ЄС, тому держави-члени не залишаться напризволяще. Т. Мей не згадувала, як довго ВБ продовжуватиме сплачувати в ЄС після того, як вийде в березні 2019 року, але загальна сума оцінюється як мінімум у 20 мільярдів євро (близько 18 мільярдів фунтів).
Британія продовжуватиме брати участь в існуючих заходах безпеки ЄС тощо [6].

Водночас команда ЄС, яка веде переговори, виявляє жорсткість і відмовляється розширювати перелік переговорних питань, виносити деякі за рамки попередньо обговореного проекту про розлучення, а саме про права громадян ЄС в ВБ і питання про британсько-ірландський кордон, яке не може бути адекватно розглянуто без узгоджень щодо майбутніх митних відносин між ВБ та ЄС. Моніторинг обопільних закидів європейських чиновників схиляє до думки, що за лаштунками критики з приводу Brexit приховується намагання обох сторін особливо не перейматися всією глибиною проблем, які загострились перед розлученням, хоча така ситуація і розхитує союз європейських держав.

Проблема мігрантів. У будь-якому випадку Brexit розв’яже руки Британії щодо проблеми нових мігрантів. У доповіді ЄС з міграції 2018 року йдеться про поступове зменшення кількості заявок на отримання статусу біженця в ЄС. Так, в середині 2018 року в країнах-членах ЄС, Норвегії та Швейцарії було подано близько 301390 заяв – це скорочення на 15% у порівнянні з першою половиною 2017 року. Протягом червня було зареєстровано менше 1600 заяв, порівняно з травневими показниками. Після різкого скорочення кількості заяв на 43% у 2017 році загальні тенденції залишаються сталими. Основними країнами походження заявників є Сирія, Афганістан, Ірак, Пакистан та Нігерія. До цього списку додалися заяви громадян з Венесуели, кількість яких є стабільно високою.

Найактивнішу позицію у розв’язанні проблеми мігрантів посідає Греція, яка є найбільш постраждалою в результаті прибуття мігрантів з північної частини Африки до Європи. У питанні мігрантів ЄС активно підтримує Грецію, яка регулярно отримує 31,1 млн. євро на надання тимчасових послуг мігрантам, що включають охорону здоров'я, адаптацію та харчування, а також поліпшення інфраструктури Центру прийому та ідентифікації у Північній Греції. Ще 6,4 мільйона євро надала Міжнародна організація з міграції (МОМ) з метою поліпшення роботи та підтримки управління сайтом, що обслуговує мігрантів. В цілому фінансування, призначене Європейською комісією для Греції, сягає понад 1,6 млрд. євро, а програми Притулок, міграція та інтеграція (AMIF) та Фонду внутрішньої безпеки (ІСФ) розраховано на 2014-2020 роки. [7].

Загострення проблем в європейському домі активізувало діяльність Росії, яка не може спокійно спостерігати за розширенням ЄС і приєднанням нових і нових учасників. Тим більше, що в цих учасників доволі великою є частка російського капіталу, тобто власності. У відповідь Росія активізувала власне лобі, щоби перешкодити країнам Балкан в їхньому просуванні до ЄС і НАТО. Тільки-но Греція і Македонія нарешті дійшли згоди щодо назви держави Македонія, як в Греції шпигунський скандал призвів до оголошення особами non grata двох російських дипломатів, а двом росіянам було заборонено відвідувати цю країну. Зазначимо, що відповідно до договору країна називатиметься Республікою Північної Македонії і документ відкриває шлях колишній Югославській республіці приєднатися до ЄС та НАТО.

Причиною висилки російських дипломатів поза намаганням зірвати укладання згаданого документу названо: збирання шпигунської інформації і відвертий підкуп грецьких чиновників. У зв’язку із зазначеним, до уваги грецьких спецслужб потрапили російське НУО «Імператорське православне палестинське товариство» (голова Степашин), що об’єднує росіян Греції та представників російського бізнесу (Іван Ігнатович Саввіді, один із найбагатших людей Росії). Обробці російських спецслужб підлягали провідні державні чиновники та мери головних міст північної Греції, священики грецької православної церкви та ченці Святої гори (Афон).

Основні види діяльності російського лобі включали: фінансування протестів проти договору з Республікою Македонія, фінансування церков, підкуп державних службовців та місцевих лідерів, фінансову та організаційну підтримку радикальних націоналістичних рухів тощо. Прем'єр-міністр Республіки Македонія 16 липня 2018 р. повідомив, що відповідні підрозділи Міністерства внутрішніх справ розслідують випадки виплат чималих грошових сум учасникам антиурядових мітингів. Російські бізнесмени в Республіці Македонія фінансували акції протесту, а представники російського бізнесу в Греції надали від 13.000 до 21.000 доларів на фінансування штучно роздмуханого «незадоволення» [8].

Протидія Росії врегулюванню питання щодо договору між Грецією та Македонією є лише верхівкою айсберга російських підривних дій в Греції та на Балканах. Російське лобі за сприянням дипломатів активно використовує фінансову та організаційну підтримку російського бізнесу в Македонії в особі "Лукойл", мідної шахти "Бучім", "Стройтрансгаз", "ТО-ТО", Термоелектричної електростанції Скоп'є тощо.

Свята гора Афон. Особлива увага приділяється церкві. Як грецькі митрополити, так і російський монастир святого Пантелеймона, який вважається центром російських спецслужб, активно підтримують і організують протестні акції. Російські представники активізували свою діяльність на Афоні у зв'язку з зусиллями Української православної церкви Київського патріархату та Македонської православної церкви в Охридському патріархаті на отримання Томоса автокефалії, що значно послабить Московський та Сербський патріархати [9].

Таким чином, останні кроки Греції та Македонії, які отримали повну підтримку з боку Сполучених Штатів, Європейського Союзу та НАТО, призвели до посилення контрзаходів Російської Федерації на Балканському півострові. Позиція властей Греції і Македонії є однозначною: країни не дозволять іншій державі втручатися у свої національні інтереси, навіть якщо ця держава буде сильнішою.

Китай – рятівник ЄС (?). На тлі «класичних схем» роботи російських спецслужб вирізняється діяльність Китаю в ЄС. На липневому ц.р. саміті ЄС–Китай в Пекіні сторони підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо підтвердження першого спільного значного інвестування: закладання Фонду Cathay Midcap на підтримку компаній з високим потенціалом зростання в Європі та Китаї в таких сферах, як охорона здоров'я, високотехнічні галузі, товари народного споживання та бізнес-послуги. Ідеться зокрема про технічне устаткування для аерофотозйомки, 3-D вимірювальне програмне забезпечення, аналіз даних та географічну інформаційну систему GIS для широкого кола користувачів, включаючи уряди, страхові компанії тощо. Перший інвестиційний фонд ЄС–Китай, підтриманий Планом Юнкера, надає 600 мільйонів євро для середніх компаній. Фонд фінансується Європейським інвестиційним фондом у рамках Європейського фонду стратегічних інвестицій (EFSI) Плану Юнкера, а також Китайського банку розвитку, французького національного рекламного банку Bpifrance, Китайського фонду «Шовковий шлях», суверенних фондів, інституційних та інших приватних інвесторів [10].

Посилення економічних, а у майбутньому і політичних позицій Китаю в ЄС привернуло увагу освітянських центрів в європейських країнах. Навіть у Великій Британії китайська мова за попитом перемістилася на третє місце, обійшовши німецьку. У 2018 році на вивчення китайської мови вищого рівня (А) в країні записались 3.344 учня: цей показник зріс на 8,6 процентів, порівняно з минулим роком, а число бажаючих вивчати німецьку скоротилось на 16,5 відсотків. Французька мова традиційно є найпопулярнішою в Британії, на другій позиції – іспанська, а на третій – китайська. Водночас учням настійно рекомендують вивчати німецьку мову з-за «важливості німецької економіки». Хоча німецька і користується попитом, однак цей аргумент вже не спрацьовує, а Китай за 25 років став найбільш зростаючою економікою в світі. «Глобальна нація, - запевняють у Великій Британії, - потребує нового покоління молодих людей, що опановують мовою і культурою наших зарубіжних торгівельних партнерів» [11].

Підбиваючи підсумок, зазначимо наступне.

Німецькі компанії зазнали певних проблем внаслідок торговельного конфлікту між Сполученими Штатами та Китаєм. Сполучені Штати – найбільший експортний ринок Німеччини, а Китай – найважливіший торговий партнер. Торгівельна напруженість, спричинена тарифною політикою президента США Дональда Трампа, загрожує певними проблемами і може призвести до скорочення зростання найбільшої економіки в Європі.
Лондон після референдуму липня 2016 року фактично зростив своє лідерство як світовий фінансовий центр. Велика Британія нині є шостою за потужністю економікою в світі і за оновленими прогнозами обійде Францію у 2020 році, тобто на рік раніше, ніж передбачалось.
У такій ситуації європейських лідерів турбують можливі негативні наслідки Brexit для ЄС: у першу чергу розхитування ринку, що склався роками. ВБ посідає третю позицію в економічній системі ЄС, її вихід завдасть серйозної шкоди всій економіці системи, оскільки все британське підпадатиме під тарифікацію.
Британська сторона та її «домашні» експерти щодо виходу, захищаючи інтереси ВБ не погоджуються з Європейською комісією, оскільки намагаються зберегти всі наявні привілеї й вигоди та ще й додати своїй країні додаткових преференцій в офіційному оформленні «розлучення». Однак, таке не влаштовує позосталих донорів ЄС, якими є Німеччина і Франція.
У переліку наново обговорюваних питань найбільший спротив викликав британський підхід до необхідної реєстрації працюючих в ВБ громадян ЄС, а також виокремлення кваліфікованих працівників, що з точки зору ЄС є особливо неприйнятним і розглядається дискримінаційним.
За певними припущеннями, сторони дійдуть згоди щодо пропозицій прем’єр-міністра ВБ Т. Мей, які не принципово відрізняються від попередніх положень. При тому, що відтермінування набуття чинності договором на два роки позитивно сприймають обидві сторони і в цілому схвалює команда переговірників. Хоча британський парламент може бути незадоволений таким поворотом справи, однак його представники в комісії з Brexit скоріш за все оберуть конструктивний підхід для розв’язання цього наболілого питання.
Загострення проблем в європейському домі активізувало діяльність Росії, метою якої є не допустити розширення НАТО та ЄС, а саме, заблокувати позосталі країни колишньої Югославії набути членства в ЄС і НАТО. Активність Росії, яка прагне посіяти непорозуміння між НАТО та ЄС, не обійшла увагою і Францію: президент Е. Макрон оголосив про новий етап розвитку проекту оборони Європейського Союзу на тлі торгової війни зі США. Таку заяву він зробив на зустрічі з французькими дипломатами у Парижі. При цьому несподівано для загалу заявив про необхідність відокремити безпеку ЄС від США, а в дискусії щодо оборонного співробітництва повинні брати участь усі європейські країни та Росія, але за умови прогресу в мирному врегулюванні в Україні [12].
Російське лобі через дипломатичну службу вкладає шалені кошти в розхитування перших ознак стабілізації на Балканах. При цьому не гидуючи жодними засобами для досягнення мети, зокрема підкупом, шантажем і навіть використанням конфесійного чинника.
Останнє особливо яскраво проявилось у зв'язку з зусиллями Української православної церкви Київського патріархату та Македонської православної церкви в Охридському патріархаті на отримання Томоса автокефалії, що значно послабить Московський та Сербський патріархати.
Сприяючи ескалації напруженості у багатьох «слабких місцях» на території колишньої Югославії, Росія тим самим також намагається відвернути увагу від своїх злочинних дій проти України, Грузії та Молдови.
Голосно не афішуючи власних дій, кризову ситуацію ЄС у своїх інтересах використовує також і Китай, який реалізував черговий інвестиційний проект – перший фонд ЄС–КНР, створений з метою розвитку синергії між ініціативою Belt and Road і Планом Юнкера.
Про необхідність посилення співпраці з Китаєм говорив і міністр закордонних справ Великої Британії Дж. Хант. Водночас, на переконання ВБ, КНР має нести і політичну відповідальність, а саме відмовитись від займаної позиції щодо приєднання Криму до Росії та посилити міжнародну заборону хімічної зброї [13].
Посилення ролі Китаю в світі та зокрема на економічному небосхилі ЄС привернуло увагу британських освітянських установ, які збільшили кількісний набір учнів до шкіл з викладанням китайської мови. Такий крок пояснюється зростанням кількості британців, бажаючих вивчати китайську мову. Однак це явище необхідно розглядати і з іншої сторони: пояснювати не тільки бізнесовими інтересами ВБ, а також кількісним збільшенням китайського населення у самій Великій Британії, де на китайські кошти відкриваються приватні школи з китайською мовою викладання.

Список використаних джерел і літератури

Brexit deal should be flexible & open to adjustments, says Angela Merkel. Режим доступу: https://eutoday.net/news/politics/2018/brexit-deal-should-be-flexible-open-to-adjustments-says-angela-merkel
German Industrial Orders Collapse. Режим доступу: https://eutoday.net/news/business-economy/2018/german-industrial-orders-collapse
Jeremy Hunt: “Everyone needs to prepare for the possibility of a chaotic no-deal Brexit. Режим доступу: https://eutoday.net/news/politics/2018/jeremy-hunt-everyone-needs-to-prepare-for-the-possibility-of-a-chaotic-no-deal-brexit
Колишній прем'єр-міністр Бельгії Верхофштадт (64 роки) є лідером Альянсу ліберальних демократів у Європі та двічі успішно працював на посаді Президента Європейської комісії. Він часто згадується як «єврофанатик», і відомий своїми емоційними спалахами під час парламентських дебатів.
Theresa May urges EU to retain trade terms for two years after Brexit 22 September 2017. - Режим доступу: https://www.bbc.co.uk/news/uk-politics-41355642
Theresa May urges EU to retain trade terms for two years after Brexit 22 September 2017. – Режим доступу: https://www.bbc.co.uk/news/uk-politics-41355642
By Ryan Heat. Juncker attacks ‘part-time Europeans’ among EU governments. Next budget ‘has to mirror great ambitions,’ Commission president says. Режим доступу: https://www.politico.eu/article/jean-claude-juncker-attacks-part-time-europeans-among-eu-governments-florence-conference/
Verhofstadt Launches Attack On UK Following Leaked Migration Paper. New report published on Monday by the European Asylum Support Office (EASO). – Режим доступу: https://eutoday.net/news/human-rights/2018/fall-in-number-of-asylum-applications-in-eu.
How Russian Orthodox oligarch Savvidi & others are trying to swing the Balkans - Investigation by the IR group. Режим доступу: https://eutoday.net/news/security-defence/2018/how-russian-orthodox-oligarch-savvidi-others-are-trying-to-swing-the-balkans-investigation-of-the-ir-group.
Cathay Capital підняв початковий € 600 мільйонів для свого фонду Cathay Midcap II, який націлено на 1,2 мільярда євро для фінансування компаній середнього капіталу. - https://eutoday.net/news/business-economy/2018/first-eu-china-investment-fund-backed-by-the-juncker-plan-raises-600-million-for-mid-sized-companies
Chinese A-level has overtaken German for the first time, as it becomes the UK’s third most popular language. Режим доступу: https://www.telegraph.co.uk/education/2018/08/16/chinese-a-level-overtakes-german-first-time-becoming-uks-third/
Макрон оголосив про новий етап розвитку проекту оборони ЄС. 27.08.2018. Режим доступу:https://www.rbc.ua/ukr/news/makron-obyavil-novom-etape-razvitiya-proekta-1535367231.html
Foreign Secretary's speech at the United States Institute For Peace. From: Foreign & Commonwealth Office and The Rt Hon Jeremy Hunt MP. Delivered on: 21 August 2018. – Режим доступу: https://www.gov.uk/government/news/foreign-secretary-to-discuss-brexit-with-four-european-allies.

Куди заведе Польщу судова реформа?

Lyudmyla_D_Chekalenko — Tue, 09 Oct 2018 18:03:08 GMT

Черговий «судовий» скандал розвертається в Польщі.

83% опитуваних громадян Республіки Польща обрали перебування в Європейському Союзі, на противагу 11%, що «проти». Водночас вибори 2015 року продемонстрували, що суспільство прагне змін…і у першу чергу в судовій сфері.

Що криється за невдоволенням поляків? У першу чергу триваюча економічна криза в країні, як і в ЄС в цілому. До того ж і фактичне підбурювання населення правлячою партією Право і справедливість (PiS), лідери якої стверджують, що «євросоюзницькі чиновники втручаються у суверенні права Польщі». Натомість Європейська Комісія вважає, що польський уряд порушує статтю 7 Договору про ЄС і тим самим підриває правові засади ЄС.

Відомий політичний і економічний діяч, впроваджувач економічних реформ в Польщі професор Лешек Бальцерович прокоментував таку ситуацію: «погане вже відбулося. Це ПіС (Право і Справедливість, тобто правляча партія - Л.Ч.) наклала на нас санкції від ЄС. Тим самим зіштовхує нас лобами з розвинутою частиною Європи, до якої ми прагнемо». Занепокоєні також й інші представники наукових кіл, які підтверджують, що Польща значно втратить від цього скандалу, як втратить і ЄС. Проф. Клейбер з Польської академії наук вважає, що ЄС для Польщі дуже багато значить і в разі розвалу ЄС наслідки будуть для країни фатальними [1].

Водночас, всі схиляються до думки, що зазначену проблему має розв’язати польський уряд. Екс-прем’єр Єжи Бузек зауважує, що Польща через цей скандал дуже швидко втрачає свої сильні позиції в системі Євросоюзу. І ця давня суперечка польського уряду з Єврокомісією з часом може роздмухати антиєвропейські настрої по всій країні.

На запитання «Чи Ви боїтесь, що Польща може опинитися поза межами ЄС»? Більшість - 49% - відповіли, що таке навряд чи станеться. Водночас 45% виявили занепокоєння щодо майбутнього своєї держави [2]. Журналісти обговорюють також і переваги системи Шенген, якій виповнилося понад 10 років і завдяки якій поляки стали вільно їздити по всій Європі і вільно працевлаштовуватись у бідь-якій країні. Навряд чи вони добре пам’ятають, як було до Шенгену?

Отже, Європейська Комісія в грудні 2017 року проти Польщі увела в дію положення статті 7 Договору про ЄС. Одночасно, Комісія опублікувала четверту рекомендацію зі сфери правомочності і надала польській владі три місяці на роздуми і вирішення проблеми. Коли зауваження будуть враховані, тоді Комісія готова повернутися до розгляду своєї пропозиції.

Зазначимо, що Єврокомісія пішла на такий крок вперше в своїй історії, тим самим відкрила шлях, який може призвести до голосування про позбавлення Польщі права приймати рішення у справах всієї Спільноти . Справа ця може дійти навіть до розгляду в Суді ЄС.

Минув час. Єврокомісія відкрила проти Польщі вже друге розслідування через судову реформу в країні. Цього разу через набуття з 3 липня 2018 року чинності спірним законом про Верховний суд. Брюссель вважає, що керівна партія підриває незалежність судової системи ЄС, через що теоретично Польща може втратити право голосу та субсидії ЄС. І якщо в грудні 2017 року Єврокомісія вже ініціювала проти Польщі процедуру за статтею 7 Договору про ЄС, тоді це було пов'язано з першим етапом судової реформи. Польська опозиція та Брюссель вважають, що керівна партія «Право і справедливість» цією реформою намагається підкорити собі судову систему, аби закріпитися при владі.

Нагадаємо, що за новим польським законом про Верховний суд президент зможе довільно звільняти або перепризначати частину суддів. Згідно з законом, нинішні судді зможуть заявити про бажання, аби президент продовжив їхній мандат. Мандат можуть продовжити на три роки... Критерії, за якими президент буде приймати рішення, не встановлені. Немає юридичної можливості переглядати це рішення. Про це йдеться в заяві Єврокомісії. Що стосується попередніх законів, які прийняли минулого літа, то Єврокомісія вимагає скасування деяких положень, які, на її думку, підкоряють судову систему керівній партії та порушують принцип розділення влади.

Польська сторона щодо судової реформи пояснює свої дії тим, що вона бореться з корупцією і з тими судовими чиновниками, які засіли в цій сфері з часів соціалізму.

Таким чином, Польщі може загрожувати позов до Суду ЄС, позбавлення права голосу та частини субсидій Євросоюзу. В разі чергової польської незгоди - саміт ЄС може увести проти неї санкції у вигляді тимчасового позбавлення права голосу. Країна, яку звинувачують у порушеннях, в голосуванні на саміті участі не бере. І насамкінець держави ЄС мають ухвалити консенсусне рішення про санкції. Однак у Польщі в ЄС є принаймні один союзник: Угорщина (в особі прем'єр-міністра Віктора Орбана), який, користуючись існуючим право вето в ЄС при голосуванні, може заблокувати рішення ЄС покарати Варшаву, про що той вже заявив.

Віце-очільник Європейської Комісії Франс Тіммерманс (Frans Timmermans) підкреслює, що все, що робить комісія - робиться заради Польщі, і Комісія робить це «з важким серцем. Однак Польща не залишила іншого вибору». І не годиться, щоби керівництво держави могло втручатися в функціонування судових інституцій [3].

На прес-конференції за результатами засідання Єврокомісії Ф.Тіммерманса запитали, чи таке рішення комісії на зміцнить антиєвропейські настрої в Польщі і чи не скористаються таким рішенням треті країни, які не бажають, щоби Польща мала сильні позиції в Євросоюзі. На що Тіммерманс відповів, що не є наївним і передбачає, що рішення Комісії будуть трактувати по-різному, зокрема і як тиск на поляків, на польських громадян. І що він був свідком подібних маніпуляцій і раніше. Однак, як захисниця Європейського законодавства, Комісія має виконати свій обов’язок підтримання і виконання рішень, які прийняті. Водночас Комісія готова до діалогу з польським урядом. Однак таких сигналів поки що не помічено. Ф.Тіммерманс додав, що Комісія переконана: необхідно реалізувати її рішення, оскільки уведені польські зміни в судову законодавчу систему протирічать засадам права Європейського Союзу. Отже, підбиваючи підсумок, Ф. Тіммерманс зазначив, що на Польщі лежить висока відповідальність в тому, щоби об’єднана Європа досягла успіху. І насамкінець підкреслив, що Польща для нього є членом Європейського Союзу, без котрого ЄС не зможе існувати.

Нагадаємо, що стаття 7 Договору про Європейський Союз надає Союзові можливість дисциплінарного покарання держав, які порушують європейські цінності. Першим кроком є процедура визнання, що в одній з держав існує ризик порушення статті 7 (7.1). Наступним, другим кроком - всі уряди стверджують, що таке порушення є постійним (7.2). І якщо таке підтверджується, на третьому етапі проводиться голосування щодо уведення санкцій (7.3). Нагадаємо, що рішення Комісії підтримали глави Німеччини і Франції – Меркель і Макрон.

Однак, Польща отримала додатковий час – ще один шанс вийти сухою з європейського холодного душу: почалася ротація в керівництві ЄС, що зайняло кілька місяців. З 01 січня 2018 року почала своє головування Болгарія. Нині саме ця держава приймає рішення, як і коли Європейська Рада розгляне польське питання.

Про санкції поки не йдеться, однак є попередження. І якщо воно не буде враховане, якщо країна не виконає зауважень - то і ситуація не зміниться на краще, тоді набуває дії сходинка 7.2 , а потім і 7.3. [4].

Які наслідки можуть спіткати неслухняну Польщу? Чи вона розраховує, що ЄС в результаті погрозить пальчиком і врешті загубить це питання в чиновницьких тенетах величезних стосів інтеграційних європейських проблем?

З якою метою Польща розхитує і так нестабільний європейський дім? Певна, що її знову підтримають США, як це спостерігалося 2003 року під час американської військової операції в Іраку? Хоча Франція і Німеччина, що виступили проти реалізації американської ідеї, поставили питання руба перед польською владою: або єдиний в зовнішніх справах європейський голос, або Польщі не бачити членства… Тоді Польщу врятували обставини, а сьогодні?

Чого прагне наша західна сусідка, яка й досі користується фінансовою підтримкою ЄС, і як й інші слабкі країни є додатковим навантаженням на євробюджет. Тим більше, вже і Трамп порозумівся з Юнкером.

Що обере Польща? Чи вистоїть влада у протистоянні з Єврокомісією? А чого прагнуть самі громадяни РП? Невдовзі дізнаємось і ми.

Список використаних джерел і літератури

Fakty TVN. - Режим доступу: http://www.tvn24.pl.
Sondaż Kantar Millward Kantar Millward Brown SA w daniach 21-22 grudnia 2017 roku
Przemówienie Fransa Timmermansa o uruchomieniu wobec Polski art. 7 "Robimy to dla Polski" Wideo: tvn24.
Źródło: europa.eu Procedura ochrony państwa prawa w Unii Europejskiej Autor: Maciej Sokołowski,kb,mnd//kg / Źródło: TVN24/PAP. Режим доступу: http://www.tvn24.pl.

The decision, which laid the foundation of the European Union

Lyudmyla_D_Chekalenko — Tue, 09 Oct 2018 17:58:29 GMT

Summary

The article discusses the essence of Europe Day, the story of this date and the way to the European integration, EU. Europe will not be made all at once, or according to a single plan. It will be built through concrete achievements which first create a de facto solidarity.

Keywords: Europe Day, European unity of coal and steel, Saar problem.

Civilized Europe on May 9 celebrated the 65th anniversary of his birth! The venerable age, indicating the successful combination of the integration of theory and practice, the successful implementation of the strategy and concept matching the then realities impressive predictability and objectivity of theoretical thinking, in practice.

Deep respect should be given to mastermind and distributors concept of integration - Monnet, Jean (Jean Monnet) and Robert Schumann (Robert Shuman), out of which all other positive characteristics found insight, thinking of strategy, prudence, perseverance and belief in victory.

It was May 9, 1950 Minister of Foreign Affairs of France Robert Schuman announced at a cabinet meeting now known plan - a proposal to merge the coal and steel industries of several countries, and thus - the creation of the European Coal and Steel Community (European Coal and Steel Community ). This document, which went down in history as the Schuman Declaration (The Schuman Declaration), the Minister called on France, Germany and other European countries combine the coal and steel industry, which is a source of support and development of defense industry and military equipment, and transmit them to the management newly created supranational structure.

The decision by France laid the foundation of the future of the European Union.

The plan was thought out in advance. His inspirer and author Jean Monet (Jean Monnet) - a government minister in charge of the German question. These eminent persons - Robert Schuman and Jean Monnet - despite the deep anti-German sentiment of French society that prevailed in the country, presciently saw the need to revive Germany, which was to become in the future not only reliable ally of France, but also peaceful country that never unleash war and refuses to assault others. They are convinced of the need of just such a choice other countries included in the ECSC - Belgium, Luxembourg, the Netherlands (Benelux), which already had some experience in the integration of the interwar period, and Italy.

In deep conviction ideologues integration, only permanent control over coal and steel, which is the basis for the development of components and weapons, put an end to threats of war. Feature occurrence of such a decision were historical experience and Jean Monnet, and personal destiny of man frontier, a citizen of Europe - Robert Schumann. Last born 29 June 1886 in Luxembourg the family Frenchman, who was forced to become a German when the region annexed by Germany. And later the land was repeatedly passed from hand to hand, changing the power and life rules exist. As a result of historical cataclysms fairly wealthy family lost everything ... [1].

To join the countries ... Yes, it was a complex issue and a bold decision - to reverse the course of history, in constant historical enemy of France to see the future partner and ally.

What were guided by leading politicians taking the plan? Undoubtedly, above all, the interests of France itself. To ensure their own country reliability and safety, the former enemy must be under constant supervision. And it can be controlled in the event of failure to cooperate with him? This axiom than any other, explains the motives of solving the German question.

Another reason that prompted the French side to go to such a decision, there was a problem Saar coal basin (Saar) protectorate over which France got after the war and hidden net patriotism probably dreamed that the carboniferous European scrap remains in its possession. However, in this regard the French estimates do not come true: Saar inhabitants of the results of the referendum had chosen not France and Germany, joining it in 1956. Saarland - French protectorate in the years 1947-1956. After the Second World War, Saarland was again under the rule of France as a protectorate Saarland. According to the Plan Monnet, France tried to increase their control over the German industrial area, the Ruhr region and Zaarlandom with their large deposits of coal and minerals. In fact, it was the second raw material deposits and mining center industry after Silesia, which gave the Allies Poland and the German population deported. Under French management pro-German parties were banned. In the general election in December 1952 majority voted in support of pro-French parties, although 24% cast blank ballots in support of pro-German parties. According to the Paris Agreement October 23, 1954 France proposed to establish an independent "Saarland" under the auspices of the Western European Union (WEU). However, a referendum, which was held October 23, 1955, rejected the plan by a majority vote: 67.7 against 32.3%. The voters voted for the accession Saar to Germany. Saar Treaty was signed on 27 October 1956, followed by the Saar had to unite with Germany. As mentioned above, the main reason for controlling the Saar were large deposits of coal. To meet the demand of France, as compensation for the return of Saarland, Saar received a contract that allowed it to produce coal in Varndti to 1981. Germany also agreed to the carriage of coal on Moselle, in order to reduce freight cost for the French Lorraine steel industry. Nevertheless, Germany has agreed to study French as a first foreign schools in Saarland.

It is clear that France, which claimed the leadership of the Second World War, are cherished their national interests to retain control over all military development, scientific and technical implementation of the military industry, defense industry of all countries together, that of all troops -soyuznykamy. From the French side in the person of Jean Monnet led this first European Coal and Steel Community.

You must pay tribute and diplomatic protection founders of the European Union. Taking into account all the "pros" and "cons", they appealed to Great Britain (an ally in World War II), as well remembered its past policy failures in European associations. Instead, appropriate pre-prepared soil, with the support of the United States. Jean Monnet sent the draft plan to the French Prime Minister and Robert Schuman. Premier of France put the paper "under the carpet", probably thinking that this question is not relevant. Schumann gave information about the plan German Chancellor Konrad Adenauer (Eng. Konrad Hermann Joseph Adenauer, German. Kanzlerschaft Konrad Adenauers) to Bonn. German leader so carried away by unifying idea that went even further - long before May France immediately proposed to combine both state (!). Thus Chancellor reached desired: West Germany brought isolation, raised the war-ravaged economy and attained a reliable ally in Paris. French side even had to restrain Chancellor in his grandiose plans for the future, aided and policy of the American president Dwight Eisenhower (Eng. Dwight D. Eisenhower) [2].

Ideologist of joining Jean Monnet, for its part, first of all, established a dialogue with the American side. This contributed US Secretary of State Dean Echeson (in Soviet literature - D. Aycheson). Interestingly, D. Echeson corresponded with Commissar for Foreign Affairs of Soviet Ukraine Oleksandr Korniychuk, giving reasons Joseph Stalin to replace him in this responsible position [3].

In 1985 at the Milan Summit of EU leaders approved the perpetuation day Schuman Declaration and agreed every year to celebrate "Europe Day". By 1997 this holiday was mainly cultural and artistic focus and limited. In 1997-1998. The celebration of Europe Day joined state candidate for EU membership. In these countries, the celebration has acquired a certain political overtones and was aimed at public opinion regarding support for accession to the European Union. Conducted regional conferences and round tables; public debates, appearances on television and radio public figures; broad public awareness campaign; cultural, entertainment and sporting events and more.

Ukraine - the only non-members of the EU, which at the national level marked Europe Day (celebrated this day as in the candidate countries - Macedonia and Turkey).

Mentioned annual event in our country started Decree of the President of Ukraine of 19 April 2003 р. № 339, which set the date of the third Saturday of May celebration in Ukraine Day of Europe [4]. Thus, Ukraine that cherishes European values, which sought a generation Ukrainian, and remember this date - Day of Europe.

Traditionally, the opening ceremony of the Europe Day takes place on the main highway Kyiv - Khreshchatyk, where fitted "European city", consisting of pavilions representing Ukraine, each of the EU Member States and international organizations. Are art contests, public debates with the Ukrainian authorities and the ambassadors of the EU, quizzes on European topics, fitted with "nooks national dishes" EU. Today, large-scale celebrations taking place in different regions of Ukraine as the Day of shared values, common history of all nations of the continent.

Recall that in 1887 in Transcarpathia (which were then part of the Austro-Hungarian) in Verhnotysynskiy basin on the right bank. Tisza was installed six-foot geodesic mark that indicates the geographical center of Europe. The coordinates of the geographic center of Europe: 563 ° 47 'north latitude and 24 ° 1130' east longitude.

So, back to the history of the issue, Robert Schuman and Jean Monnet assumed responsibility for the future of Europe, a Europe without dividing lines and wars. Were they in his first fateful choice? This is a topic for another article, but that they were successful - is undoubtedly proves itself history.

References

1. europa.eu/about-eu/eu-history/founding-fathers/pdf/robert_schuman_en.pdf

2. Dwight D. Eisenhower. General Eisenhower was among those who opposed the use of the atomic bomb against the Japanese cities of Hiroshima and Nagasaki. This five-star general and 34th U.S. president launched the Space Race and created the federal interstate highway system.http://www.history.com/topics/us-presidents/dwight-d-eisenhower

3. Dean Gooderham Aycheson - (b. 1893), diplomat and statesman in 1949-1953., Assistant Secretary, Deputy Secretary and Secretary of State. The report of the Acheson-Lilienthal 1946 were set out the principles of international control of nuclear weapons, the idea of a NATO proposed the realization of the Marshall Plan and Truman Doctrine in favor of countries threatened by communism.

4. http://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=102&year=2015

ЦЕНТРАЛЬНА АЗІЯ: ВІД ДЕМОКРАТІЇ ДО ТОТАЛІТАРИЗМУ

Lyudmyla_D_Chekalenko — Tue, 09 Oct 2018 17:47:58 GMT

Анотація. В статті розглядаються ознаки формування тоталітарної системи правління в пострадянських країнах Центральної Азії. Зазначене виявляється у збільшенні оборонних витрат, нарощуванні збройних сил, закупівлі сучасної летальної зброї, зокрема найновіших західних зразків, боротьбі за зони впливу, перманентних територіальних конфліктах тощо. На фоні тоталітаризації політики, економіки і суспільства спостерігається згортання демократичних ознак розвитку, правових засад управління, наступ на права і свободи людини.

Ключові слова: Центральна Азія, тоталітаризм, російський чинник, ОДКБ, проамериканська політика, зброя.

Annotation. The article reviews the features of a totalitarian governance system that is under formation in the post-Soviet states of Middle Asia. The later manifests in the increase of expenses for military defence, purchases of modern lethal weapon, including newest Western samples, struggle for zones of influence, as well as on-going territorial conflicts. Against the background of an increase in totalitarian influences within the politics, economy and society, there is a noticeable regress in democratic development traits and legal foundations of governance, as well as assault of human rights and personal freedoms.

Keywords: Middle Asia, totalitarianism, Russian factor, the Collective Security Treaty Organization (CSTO), pro-American politics, weapons.

Аннотация. В статье рассматриваются признаки формирования тоталитарной системы правления в постсоветских странах Центральной Азии. Указанное выражается в увеличении оборонных расходов, наращивании вооруженных сил, закупке современного оружия, в том числе новейших западных образцов, борьбе за зоны влияния, перманентных территориальных конфликтах. На фоне тоталитаризации политики, экономики и общества наблюдается свертывание демократических признаков развития, правовых основ управления, наступление на права и свободы человека.

Ключевые слова: Центральная Азия, тоталитаризм, российский фактор, ОДКБ, проамериканская политика, оружие.

Завантажити статтю