Безпека України: конструктивне сьогодення
Summary
The article exposes new security threats in Europe and worldwide. The attention is paid to Ukraine’s national interests to preserve the strategic balance in the current geopolitical environment in the areas of national and international security. It is analysed the question whether such country as Ukraine should be interested in maintenance of Euro Atlantic organization.
Keywords: European security, national interests, international security, Euro Atlantic organization, national independence, Trust Funds, geopolitical priorities.
Дипломатія дає нам чимало позитивних прикладів успішного розв’язання конфліктів, протистояння агресорові, вироблення схем нейтралізації викликів із застосуванням різноманітних механізмів захисту. Провідною школою з безпеки світового рівня, що забезпечує стабільність і захищеність євроатлантичного та євроінтеграційного просторів, є Північноатлантичний Альянс.
Про важливість поглиблення співробітництва між Україною та Альянсом в системі європейської регіональної безпеки та у контексті боротьби з російською агресією йшлося під час переговорів Глави Держави Петра Порошенка з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Провідна організація світової безпеки, як підтвердив її очільник, продовжить надавати Україні практичну та політичну підтримку у протистоянні ворогові та посиленні безпекових інституцій.
Учасники Альянсу, а це 28 провідних країн різних географічних регіонів світу, підтвердили, що всі вони «єдині в підтримці суверенітету України, територіальної цілісності в межах її міжнародно-визнаних кордонів та невід’ємного права України самостійно визначати своє майбутнє та зовнішню політику без втручання ззовні» [1]. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зазначає, що взаємодія України з НАТО є унікальною: тренуючи і навчаючи нас, НАТО теж вчиться і стає сильніше.
Чи є за цими міркуваннями конструктивне підґрунтя? Відповідь на це питання отримаємо через з’ясування складових практичного наповнення співробітництва України з Альянсом. Зрозуміло, що будь-які дії у міжнародних відносинах мають спиратися на законодавчу основу. Отже, до переліку включаємо законодавчі акти України із зазначеної тематики. Серед них – Закон про відмову України від позаблоковості (2014), Воєнна доктрина України в новій редакції (2015), Стратегія національної безпеки України (2015), Послання Президента до Верхової Ради України 2016 року. Рефреном всіх згаданих документів є те, що вступ в НАТО – стратегічна ціль України.
Відповідні зміни до законодавчих актів держави Верховною Радою України вносяться із 2014 року. Фактично ВРУ повернулась до положень національного законодавства від 2003 року, серед яких і Закон України «Про основи національної безпеки» 2003 року, у якому було чітко заявлено про євроінтеграційний та євроатлантичний вектори нашої зовнішньої політики та надано чіткий розгалужений план реалізації згаданих завдань.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, від 23.12.2014 р., № 35-УШ. ст.13) закріпив положення про те, що основною задачею нашої держави є "інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі та в євроатлантичний безпековий простір", а також "поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації" [2]. У затвердженому Указом Президента України №555/2015 документі від 24 вересня 2015 року «Про нову редакцію Воєнної доктрини України» від 2 вересня 2015 року також розглядаються низка безпекових завдань, однак вже військової, оборонної складової державної діяльності. Так, у третьому розділі «Воєнної доктрини України» – Цілі та основні завдання воєнної політики – у ст.15 йдеться про те, що головною метою воєнної політики України є створення умов для відновлення територіальної цілісності держави, її суверенітету і недоторканності в межах державного кордону України.
І ці умови мають бути реалізовані через (ст.16) «відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України; забезпечення обороноздатності України» на відповідному рівні. Передбачено, що відповідний рівень можна досягнути тільки через участь України у реалізації спільної політики безпеки і оборони Європейського Союзу, а також удосконалення системи забезпечення воєнної безпеки, що відповідала б критеріям членства України в ЄС і НАТО.
До згаданого додається положення про необхідність «реформування Збройних Сил України з метою досягнення оперативної і технічної сумісності зі збройними силами держав-членів НАТО; удосконалення системи демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони держави відповідно до стандартів ЄС та НАТО» тощо.
Серед ключових завдань для відновлення державного суверенітету та територіальної цілісності України (ст. 37) є комплексне реформування системи забезпечення національної безпеки до рівня, прийнятного для членства в ЄС і НАТО; розвиток Збройних Сил України за західними стандартами та досягнення сумісності із збройними силами держав-членів НАТО» [3].
Привертає увагу ще один важливий документ – «Стратегія національної безпеки України», який фактично вперше акцентує увагу на міжнародних системах колективної безпеки та можливому членстві України в НАТО. На переконання РНБО України, членство в НАТО – єдина надійна зовнішня гарантія державного суверенітету і територіальної цілісності країни. Пріоритетом для країни на даному відрізку часу є впровадження стандартів НАТО, досягнення сумісності нашої армії і спецслужб зі службами і засобами відповідних країн-членів НАТО, що забезпечить у майбутньому набуття членства України в Альянсі.
Додамо, що «Стратегія національної безпеки України» розрахована на термін до 2020 р., а її основними цілями є:
– мінімізація загроз державному суверенітету та створення умов для відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно-визнаного державного кордону;
– відновлення мирного розвитку Української держави;
– набуття нової якості економічного й гуманітарного розвитку, забезпечення інтеграції України до Євросоюзу та її майбутнього як демократичної, правової, соціальної держави [4].
Наразі виконується понад 40 імпортних контрактів на поставку до української армії різних засобів оборони на загальну суму півтора мільярди доларів. Країни, що підтримують нашу державу в боротьбі проти загарбника, передали бронетехніку, безпілотні апарати, засоби спостереження та засоби зв’язку, радіолокаційні станції контрбатарейної боротьби тощо. Кілька тижнів тому надійшла велика партія приладів нічного бачення тощо. Про це та інше йдеться у щорічному Посланні Президента до Верховної Ради «Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2016 році» [5].
Президент підкреслив, що 3% ВВП на оборону – це багато порівняно із ледве 1%, але дуже замало для країни, яка де-факто у стані війни: «Ми вийшли на безпрецедентний і як ніколи тісний рівень співпраці з країнами Альянсу, який будемо підвищувати, розширювати, поглиблювати – аж до повного досягнення критеріїв членства. Нашою стратегічною метою залишається вступ до НАТО» [5].
До штаб-квартири Альянсу в Брюсселі від Президента України було направлено офіційного листа з проханням включити Україну у Програму розширених можливостей (Enhanced Opportunities Programme). Однак однією з перешкод для можливої співпраці України та Альянсу за цією програмою була відсутність технічної угоди про обмін таємною інформацією. Доволі оперативно, 28 вересня 2016 року, така угода була підписана в Брюсселі. «Цей документ дозволить вивести взаємодію в сфері секретної інформації на зовсім інший рівень», – зазначив заступник міністра закордонних справ В. Пристайко. Наразі в рамках Програми розширених можливостей з НАТО співпрацюють Швеція, Фінляндія, Австралія, Йорданія і Грузія. Основне покликання програми – досягнення сумісності і відповідності стандартам НАТО [6].
За цією угодою поза іншим у Національній академії СБУ заплановано відкриття циклу навчальних курсів з реформування служб безпеки, організованих Міжнародним секретаріатом НАТО.
Законодавче наповнення з укріплення обороноздатності країни посилила затверджена Президентом (21 лютого 2017 року) «Концепція вдосконалення інформування громадськості про співробітництво України з НАТО на період 2017-2020 років». Концепція спрямована на підвищення рівня підтримки громадськістю державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції та рівня довіри громадян України до НАТО як ключової інституції у зміцненні міжнародної безпеки. У документі зазначається, що Україна здійснюватиме інтеграцію до європейського політичного, економічного, правового простору з метою набуття членства в Європейському Союзі, а також поглиблюватиме співробітництво з Північноатлантичним альянсом з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації. Йдеться про дальше поглиблення співробітництва України з Альянсом у впровадженні глибинних демократичних реформ, використанні потенціалу та практичної допомоги держав-членів НАТО у підвищенні обороноздатності нашої держави для протидії агресії Російської Федерації, а також у сфері реформування сектору безпеки і оборони та оборонно-промислового комплексу за стандартами НАТО.
До законодавчого підґрунтя додалися відповідні державні програми з імплементації прийнятих рішень. На переконання Президента П. Порошенка, з 2017 року програма співробітництва з НАТО буде повністю спрямована на досягнення стандартів Альянсу, що має бути завершене до 2020 року. Пріоритетне завдання, закріплене в програмі, – повна відповідність ЗСУ Збройним силам країн НАТО. Передбачається, що питання про членство в НАТО розглядатиметься всеукраїнським референдумом.
Практично всі кроки внутрішнього і зовнішнього порядку навколо євроінтеграційних та євроатлантичних завдань нашої держави стали наслідком і результатом консенсусного рішення 28 країн-членів НАТО, що заявлене в підсумковій Декларації саміту НАТО (Варшава, 8-9 липня 2016 року): «Ми залишаємося прихильними політиці відкритих дверей Альянсу, яка посилюється Альянсом і буде сприяти євроатлантичній безпеці» [7].
Учасники саміту обговорили плани України з реформування та досягнутий прогрес в їх імплементації, схвалили Комплексний пакет допомоги (КПД) Україні та обмінялися думками стосовно безпекової ситуації в Україні. Альянс визначив новий статус Україні у відносинах з НАТО – статус поглибленого партнера Північноатлантичного Альянсу. Ця Програма передбачає проведення реформ, узгоджених з НАТО в рамках Стратегічного оборонного бюлетеня – фактично плану дій на найближчий період, що отримав офіційне схвалення Альянсу. Подібний формат співпраці мають п’ять країн, яким НАТО надало можливість участі у Програмі розширених можливостей – Австралія, Фінляндія, Швеція, Йорданія і Грузія [6].
Українська сторона ініціювала і свої варіанти участі в діяльності Альянсу, зокрема окремий проект співпраці в авіаційній сфері – використання літаків «Руслан» і «Мрія» для стратегічних перевезень НАТО. До того ж є варіанти співпраці з експлуатації нового транспортного літака виробництва ДП «Антонов» АН-178, що здійснив демонстраційний політ на міжнародному авіакосмічному салоні у Великій Британії, показався в Парижі, на регіональній виставці в Арабських Еміратах і міжнародній виставці в Берліні (ФРН).
У червні 2016 року в Брюсселі Міністерство оборони України та Агенція НАТО підписали Угоду щодо підтримки Збройних Сил України, якою передбачено збільшення необхідних позицій матеріально-технічного забезпечення української армії, що, в свою чергу зменшить залежність від російського військово-промислового комплексу. За повідомленням штаб-квартири НАТО, це угода «між Міністерством оборони України й Агенцією НАТО з підтримки та постачання про встановлення відносин у сфері купівлі-продажу на підтримку несистемних брокерських послуг для Збройних Сил України» [8].
Кількість спільних з НАТО програм і різноманітних заходів сягає близько 40. Відповідальність за реалізацію програм, розробку, впровадження, логістику покладено на спільні робочі групи, як, наприклад, Спільна робоча група з питань оборонної реформи, Спільна робоча група з питань економічної безпеки тощо. «Ми віримо в цілісну, вільну і мирну Європу. НАТО збільшить допомогу Україні та Грузії і продовжуватиме надавати допомогу Республіці Молдова…», – йдеться у Варшавській декларації з трансатлантичної безпеки, що схвалена главами держав та урядів Північноатлантичної ради у Варшаві 8-9 липня 2016 року [6].
Зрозуміло, що на виконання всіх цих амбітних задумів потрібні чималі кошти. Зазначимо, що про це також подбали Сполучені Штати: 14 червня 2016 р. верхня палата Конгресу США ухвалила законопроект S.2943, що визначає бюджет Пентагону на 2017 фіскальний рік. У тексті документа було передбачено фінансову підтримку на оборонні потреби України в розмірі до 500 млн дол. Однак бюджетом США передбачена допомога Україні в розмірі 350 млн дол. [1]. Зазначимо, що на фоні можливого надання Україні відповідних коштів на оборонні потреби за рішенням Верхньої палати Конгресу США, досягнуті успіхи у розбудові відносин з Альянсом є доволі значимими.
Серед термінових проектів передбачається реформування Міністерства оборони України, надання бронетанкової техніки, техніки бойового комплекту, збільшення численності ЗСУ, а також підвищення грошового забезпечення військових. Всі проекти реалізовуватимуться за умов проведення реформ у сфері оборони, боротьби з корупцією, підвищення рівня відповідальності влади, прозорості владних рішень тощо.
Замість висновку. Зміни геополітичних координат, поява несподіваних явищ і схем у міжнародних відносинах свідчать про розгортання іншого світу, що формується і наближується до постіндустріального наповнення.
Зсуви на Європейському континенті, зокрема агресивна політика Росії, воєнні дії російської військової машини як на українському, так і сирійському фронтах, як це не парадоксально, стали в нагоді Північноатлантичному Альянсу. Посприяли його прокиданню від «сплячки», примусили міняти тактику і виробляти нову стратегію. Пришвидшили формування посилених сил швидкого реагування та їх просування вглиб Європи: Естонія, Литва, Польща, Чехія, Румунія….
Нові прояви геополітичних змін змушують поєднувати безпекові зусилля Альянсу з Європейським Союзом, який опинився з низки об’єктивних і суб’єктивних причин на небезпечній межі та у небезпечному становищі. Отже, можна констатувати, що війна в Європі спонукала Захід до активних захисних дій: санкції, ПРО, посилення присутності в прикордонних країнах – Польща, країни Балтії, Румунія – на східному кордоні Євросоюзу.
Що ж у «сухому залишку» дісталося Україні в результаті цих подій – подій війни? Поки мінуси переважають плюси. Україна не отримала повноцінної системи захисту. Запущені механізми санкціонування, за які ми глибоко вдячні тим, хто запровадив і підтримує санкції, не дають синергетичного ефекту, оскільки є точковими і розпиленими, хоча і дошкуляють агресорові.
Особливої гостроти набуло питання про недієвість застарілих захисних схем. Роками обговорювана відсталість ООН, невідповідність цієї організації викликам ХХІ століття; слабкість механізмів регіональної безпеки, зокрема ОБСЄ, надали агресорові значних переваг. Безкарність і вседозволеність породжують більший реваншизм, примножують силу агресора, породжуючи нові виклики світовій/регіональній безпеці.
Список використаних джерел:
1. Спільна заява Комісії Україна-НАТО під час Варшавського саміту. – http://mfa.gov.ua/ua/press-center/comments/5992-spilyna-zajava-komisiji-ukrajina-nato-pid-chas-varshavsykogo-samitu; http://uaforeignaffairs.com/ua/ekspertna-dumka/view/article/dveri-nato-vidkriti/
2. Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості. Верховна Рада України; Закон від 23.12.2014 № 35-VIII. – Режим доступу: zakon2.rada.gov.ua/laws/show/35-19.
3. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про нову редакцію Воєнної доктрини України". – http://www.president.gov.ua/documents/5552015-19443.
4. Указ Президента України від 26.05.2015 № 287 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року "Про Стратегію національної безпеки України". – dsmsu.gov.ua/index/ua/material/19054
5. Див.: http://www.president.gov.ua/news/shorichne-poslannya-prezidenta-do-verhovnoyi-radi-pro-vnutri-38077
6. Bruno Lete. NATO's Enhanced Opportunities Partners June 29, 2016. – Режим доступу: http://www.gmfus.org/blog/2016/06/29/natos-enhanced-opportunities-partners; Україна і НАТО підписали угоду про підтримку ЗСУ. Середа, 15 червня 2016, 09:16; http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/06/15/7050784/; 23 сент. 2016 г. - Ukraine has submitted an official request to be a member of the NATO Enhanced Opportunities Programme, Deputy Foreign Minister. - Режим доступу: Ukraine applies for NATO Enhanced Opportunities programme - LB.ua
<cite>en.lb.ua/news/.../1911_ukraine_applies_nato_enhanced.html</cite><cite>.</cite>
7. Україна і НАТО підписали угоду про підтримку ЗСУ. Середа, 15 червня 2016, 09:16. -http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/06/15/7050784/; Президент Петро Порошенко підписав Указ «Про Концепцію вдосконалення інформування громадськості про співробітництво України з НАТО на період 2017-2020 років». - http://www.president.gov.ua/news/prezident-zatverdiv-koncepciyu-vdoskonalennya-informuvannya-40142.
8. У Брюсселі підписано Угоду між Міноборони України та Агенцією НАТО. - http://www.mil.gov.ua/news/2016/06/14/u-bryusseli-pidpisano-ugodu-mizh-minoboroni-ukraini-ta-agenczieyu-nato-shhodo-pidtrimki-zbrojnih-sil-ukraini--/; 14 июн. 2016 г. Двері НАТО відкриті.22.07.2016. UA Foreign Affairs: Двері НАТО відкриті. – uaforeignaffairs.com/ua/ ekspertna../dveri-nato-vidkriti/; Декларація. - http://www.nato.int/cps/en/natohq/official texts 133168.htm?selectedLocale=uk.
9. National Defense Authorization Act for fiscal year 2017: http://docs.house.gov/billsthisweek/20161128/CRPT-114HRPT-S2943.pdf.
| 
