Людмила Чекаленко, Артур Оганов, МЗС України

Опубліковано в ж. Зовнішні справи. –2016. - № 3. – С.60-61.

РОСІЯ ВВОДИТЬ ЕМБАРГО.

РЕАКЦІЯ УКРАЇНИ

У розвитку двосторонніх відносин України з будь–якими країнами мають бути дотримані загальноприйняті постійно діючі правила взаємодії.

По-перше, торговельно-економічні відносини мають бути паритетними із врахуванням інтересів сторін, із повагою суверенітету із всіма його складовими.

По-друге,  торговельно-економічні відносини  мають бути адекватними потребам країни і вимогам часу.

По-третє, торговельно-економічні відносини  мають бути взаємно вигідними.

Стосовно двосторонніх відносин з Росією зазначимо наступне. Росія не дотримує положень міжнародного права у відносинах з низкою країн, зокрема з Україною. Росія веде війну проти України, хоча наша держава таке не визнає на офіційному рівні.

1. На наше переконання, на російське ембарго необхідно вводити адекватну відповідь. Російський ринок також залежить від українського.

2. Активізувати реалізацію програм переорієнтації на ринки інших країн, які готові і зацікавлені в українській продукції.

3. Необхідно звернутися до ГАТТ/СОТ із необхідною інформацією щодо зазначеного питання. Можливо, висунути зустрічний позов.

4. Використати механізм дипломатичної роботи за кордоном. Оперативно зібрати в Посольствах України інформацію про потреби країн перебування (продукція, кількісні дані, номенклатура товарів тощо) і результати зондажу владних структур країн перебування щодо співпраці з Україною.

5. Зосередити зусилля на дипломатичному напрямку з Казахстаном і Білоруссю щодо покращення і поглибленняспівпраці з Україною. У разі російського тиску на партнерів по МС (Митному Союзу, зазначені держави шукають виходу з ситуації, що складається. У такому випадку необхідно скористатися подібними варіантами, як, наприклад, торговельні війни Росії проти Білорусі і Казахстану, і запропонувати цим сторонам наш ринок.

СИТУАЦІЯ  ПОГІРШЕНОГО СЦЕНАРІЮ

 РОЗВИТКУ ПОДІЙ ДЛЯ УКРАЇНИ

Існує два сценарії для України: середньої важкості, де Україна і Росія знаходять компромісний варіант, і погіршений сценарій, де компромісу не знаходять.

Слід зазначити, що погіршення торгово-економічних відносин з Росією відіб’ється не тільки на конкретних підприємствах України, а й цілих галузях української економіки. Мова йде про технологічні галузі, перш за все машинобудування (вагонобудування, виробництво «білої техніки», двигунів, тракторобудування тощо).

Росія до останнього часу випереджала всі інші країни за показниками експорту та імпорту України. Наприклад: у 2013 р. український експорт в Росію склав 24%, в Туреччину – 6, Китай – 4.3, Польщу – 4%.

Щодо переорієнтації українського експорту: за розрахунками Росії Україна зможе з 19,2 млрд дол. експорту в Митний Союз (далі – МС)  (Росія, Білорусь і Казахстан)  переорієнтувати на інші напрямки товари на суму 2,9 млрд дол., відповідно товари на суму 16,3 млрд дол. або 25,7% загального експорту країни на інших ринках реалізувати буде неможливо.

З цієї величини критично важливі для країн МС поставки, від яких МС не одразу зможе відмовитись, складатимуть 1–2 млрд дол. (машинно-технічна продукція, що надається підприємствами ВПК). Таким чином, максимально можлива виручка України складатиме 14,3 – 15,3 млрд дол на рік.

Інвестиційні накопичення, прямі іноземні інвестиції країн СНД і Грузії в економіці України складали 17 млрд дол., з яких 16,7 млрд дол. має російське походження.  З них 60% припадає на сферу послуг (телекомунікаційних і фінансових. У 2011-2013 рр. більшість російських компаній вже не розширювали своєї присутності на українському ринку. Асоціація з ЄС, що передбачає достатньо швидкий перехід на технічні стандарти і норми ЄС, буде суттєво стримувати притік інвестицій російських компаній.

У машинобудуванні це виявиться в авіа- і суднобудуванні, що вже виявило загрозу для українського виробництва двигунів. Інвестиційна діяльність російських компаній, що готові прийти в українські переробні сектори, була заморожена російським керівництвом.

Послуги

Максимальне скорочення доходів України від транспортних послуг в торгівлі з Росією  дорівнюватиме сальдо з цих послуг.

Скорочення трудових ресурсів, трудової міграції в РФ призведе до скорочення грошових переведень. Сумарна сума грошових переведень в Україну від трудових мігрантів щорічно складає 11-13 млрд дол. В разі ембарго – ці суми скоротяться на 60%  (втрата 7-8 млрд дол.)

Скорочення поїздок росіян в Україну призведе до скорочення їхніх витрат в Україні – 1,5-1.6 млрд дол.

В разі шокового сценарію – втрати України в цілому складатимуть 33 млрд дол., що значно (вдвічі) перевищує обіцяну МВФ допомогу Україні.

Такі втрати триватимуть для України приблизно два роки.

В результаті угоди про асоціацію – згортатимуться проекти України з ЄЕП – як, наприклад, спільне проектування зразків нової техніки. Мінімальні втрати української економіки складатимуть 1,5–2% ВВП.

НАСЛІДКИ ДЛЯ РОСІЇ

Скорочення торговельно-економічного співробітництва з Україною принесе серйозні проблеми для Росії.

Скорочення російського експорту в Україну. Україна  входить в шістку контрагентів Росії. Експорт вже скоротився до 23,8 млрд дол. Частка України в експорті Росії складала 4,5–6%.

В експорті переважає паливо 59,2% (2013 р.), а також машини і обладнання 9%, хімічні товари 7,9%, хімічні сполуки 5,7%, транспортні засоби 4%, чорні метали 3,7% і готове продовольство 2,4%. Росія може компенсувати непаливний експорт в Україну на рівні 40–45%. Тобто з 9 млрд дол. Росія може переорієнтувати на інші напрями товарів на суму 14 млрд дол.

Водночас, не зможе реалізувати товарів на суму 22,5–24,5% загального експорту Росії в Україну. Критично важливі товари у такій ситуації складатимуть 01 млрд дол. (ядерне паливо тощо).  Тобто виручка Росії може скоротитися максимально на 4,5–5 млрд дол. на рік.

Можливості компенсації Росії криються у власних спроможностях, а також з імпорту третіх країн.

Критичний обсяг імпорту складатиме до 2 млрд дол. (ВПК тощо). Інший імпорт заміщується 13,8 млрд дол. за рахунок власного виробництва, «ефекту Криму», зниження некритичного вжитку, імпортом з країн СНД, імпортом з далекого зарубіжжя (48%). При цьому сумарні витрати на транспорт складатимуть до 2,6 млрд дол.

            Втрати у фінансово-кредитній і майновій сферах

Вилучення російської власності (а Росія це передбачає доволі реально), використання депозитів російських резидентів тощо, з чого максимальна сума ризиків складатиме 45–50 млрд дол.

            Наслідки в результаті скорочення трудових мігрантів з України

Українські трударі заробляють в Росії до 15 млрд дол. на рік. Однак, з-за різних обмежень, вилучень, грабунків в них залишається 8,5 млрд дол. До зазначеного слід додати, що Росія втрачатиме й від того, що замістити українських трудових мігрантів не зможуть інші громадяни з СНД, оскільки українці мають вищий професійний рівень.

Потенціал рівноцінного заміщення української робочої сили практично відсутній, що призведе до значної кількості вакансій кваліфікованої робочої сили, частину яких важко буде заповнити. В результаті російська економіка понесе відчутні втрати.

ПЕРЕОРІЄНТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ІНШІ РИНКИ

Нижче наводяться деякі спостереження щодо перспективних ринків збуту української продукції.

У зв’язку із загостренням відносин із Російською Федерацією, беручи до уваги геополітичні особливості регіонів традиційного українського експорту - Центральної Азії та Причорномор’я, де РФ має значний вплив, деякі країни Близького Сходу та Африканського континенту видаються перспективними ринками збуту продукції вітчизняних товаровиробників.

Ринки країн означених регіонів мають свої особливості, як економічні – рівень розвитку, ресурсозабезпеченість, попит, пропозиція та конкуренція, так і культурні  - соціальні, ментальні та релігійні особливості суспільства. При цьому також необхідно враховувати традиційну історичну залежність багатьох країн від колишніх метрополій, що також подекуди ускладнює конкурентну боротьбу за ринки збуту.

Ізраїль. Сільськогосподарська продукція: олія соняшникова, нут, ячмінь, пшениця, яйця (порошок). Метал, товари  хімічної промисловості, ліс, ІТ-технології. 

Відповідно до проведеного аналізу, розширення експорту до багатьох країн Африканського континенту та Близького Сходу можливо за рахунок збільшення обсягів поставок зернових і харчової продукції. Так найбільш  перспективними товарами для експорту до країн Західної Африки, Алжиру, Кенії, Лівану, Сирії, Палестини, Ізраїлю, Тунісу та Саудівської Аравії (КСА) є пшениця, кукурудза, ячмінь та продукти їх переробки: борошно та крупи, а також фуражне зерно (Палестина та КСА)

На такі окремі товарні групи, як продукція рослинного походження й жири та олії тваринного або рослинного походження зберігається попит в Ізраїлі, Лівані, Сирії та Палестині.

Перспективними є поставки цукру до країн Західної Африки, а також натуральних фруктових соків, томатної пасти, овочевих консервів, кондитерських виробів до Лівії.

Можливим вбачається збільшення експорту до Йорданії кондитерської продукції, молочної продукції та плодово-овочевої продукції з урахуванням її реекспортного потенціалу.

Окремою товарною групою, яка заслуговує на увагу, є м'ясо великої рогатої худоби морожене, м'ясо та їстівні субпродукти птиці попит на яку зберігається у Єгипті, Лівані та Сирії.  В той же час перспективними для  Лівії є поставки живої великої рогатої худоби, овець, м’яса птиці.

Окремою групою товарів, яка може стати предметом експорту до країн Африки є фармакологічна продукція, а саме базові ліки та засоби надання першої медичної допомоги, особливо для таких країн, як Гвінея та Малі, куди свого часу постачались ліки з колишнього СРСР, а також, зокрема, інсулін, для Лівії.

На особливу увагу заслуговує можливість використання експортного потенціалу вітчизняної винно-горілчаної та пивної продукції у співпраці Тунісом, де вона законом не забороняється. В країні надається можливість започаткування спільних проектів у цій галузі на базі промислових потужностей туніських об’єктів.

Існують також можливості для збільшення присутності українських виробників металопродукції на ринках Алжиру, Йорданії, Іраку, Тунісу та Еміратів. 

Враховуючи перспективи розвитку сільського господарства і прийняті відповідні державні програми, цілком ймовірна реалізація техніки для сільськогосподарського виробництва у Кот-д’Івуарі, Сенегалі, Гвінеї-Бісау, Конго. У цих же країнах є значний попит на мінеральні добрива.

До промислової продукції вітчизняного виробництва, що може бути реалізована на ринках країн Західної Африки є арматура та інші будівельні метали, а також промислове устаткування для енергетики та комунального господарювання.

Попит на будматеріали існує на ринку Лівії (цемент та деревина) та Палестини (конструкційна сталь,  арматура, металеві вироби та труби, скло, цемент).

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності із країнами вказаних регіонів необхідно враховувати особливості, які притаманні певним групам країн, зокрема мусульманським. Це, в першу чергу, відповідність сільськогосподарської продукції (м’яса) «нормам халяль», що має бути підтверджено компетентними органами країни-споживача. Зокрема, для поставок продукції птахівництва та тваринництва необхідне зняття заборони на експорт до Саудівської Аравії м’яса птиці українського виробництва та організацію інспекційних поїздок в Україну делегацій причетних аравійських органів.

Крім цього, необхідно враховувати безпекову ситуацію (Лівія, Ірак, Сирія), яка є негативним чинником, що суттєво впливає на  зовнішньоекономічну діяльність.

Як свідчить іноземний досвід, сприяти виходу на ринки іноземних держав може в першу чергу активна позиція товаровиробників, шляхом участі у виставках, ярмарках та інших промоційних заходах, вивчення питань створення спільних чи інших форм підприємств, як того вимагає місцеве законодавство, а також відкриття представництв компаній або регіональних економічних представництв ТПП.

ПОСИЛАННЯ:

1. 2013 года и фактически до сегодняшнего дня в России действуют технические и иные барьеры на нашу продукцію. Источник: http://censor.net.ua/n360171 Источник: http://censor.net.ua/n360171.

2. Украина обжалует во Всемирной торговой организации все незаконные действия России. Источник: http://censor.net.ua/n364553 Источник: http://censor.net.ua/n364553