УДК 94:327

БРЕКСІТ: РОЗЛУЧЕННЯ ЗА БРИТАНСЬКИМ СЦЕНАРІЄМ

Чекаленко Людмила Д., проф. /Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Стаття присвячена розгляду перших етапів Brexit; проблемам, з якими зіткнулася Велика Британія на цьому непростому шляху; неоднозначній політиці ЄС-27 і окремих держав Європростору. Спираючись на широке коло документальних джерел, зроблено спробу прогнозування подальшої ходи  розлучення за британським сценарієм.

            Ключові слова: Brexit, Велика Британія (В.Б.), ЄС-27, торгівля, фінанси, безпека, права людини, міграція. 

BREXIT: DIVORCE IN BRITISH SCENARIOS

Prof. Chekalenko Lyudmyla D.

The article is devoted to the consideration of the first stages of Brexit; The problems that the UK has faced in this difficult journey; The ambiguous policy of the EU-27 and individual states of the Euro-space. Relying on a wide range of documentary sources, an attempt was made to predict further divorce moves in the British scenario.
            Key words: Brexit, Great Britain (U.K.), EU-27, trade, finance, security, human rights, migration.

            Минув рік з оголошення Великою Британією про вихід з ЄС. Реакція європейських країн диференціювалась залежно від рівня їх розвитку, заможності і статусу в інтеграційній євросхемі. При цьому позиції різнились рівнем ангажування в європейський процес і відповідальності за Європейську інтеграцію в цілому. Європейці поступово звикають до думки про Brexit. Огляд дотичних джерел за темою додає певного оптимізму: доволі швидко пішли у небуття популярно-модні ще рік тому дебати на тему, чи потрібна ВБ в Євросоюзі? Поступово згортаються загрозливі міфи щодо наслідків розлучення, типу: ЄС самоліквідується, а Китай і Росія посиляться, оскільки з виходом Великої Британії з ЄС інші країни можуть зменшити санкціонування РФ; послабшають війська НАТО в Європі тощо. Дехто навіть пророкував катастрофу для США, що в європейських справах завжди спиралися на ВБ. При цьому не враховувався той факт, що слабкість ЄС принесе негативні наслідки та економічні ризики для всіх країн, включаючи РФ і КНР.

            БОРОТЬБА «ЗА СПАДОК». Несподівано для більшості, деякі з 27 учасників ЄС кинулись «ділити» британську ще не оформлену євроінтеграційну спадщину (поки ще «живого» сусіди). Дехто, орієнтуючись на ВБ, різко поміняв власну позицію щодо участі в різноманітних складових ЄС, не зважаючи на погрозливі попередження про відповідні санкції. А дехто загальмував своє подальше занурення в євроінтеграційні процеси.

             Щодо наслідків Brexit для британського ринку: чіткі розрахунки і прогнози навряд чи знайдуться навіть у британських джерелах. Водночас за «британські» підприємства борються і Ірландія, і Люксембург. Це – ласий шматок, оскільки низка іноземних фірм були скупчені саме в Лондоні і мали доступ до всього ринку ЄС. У гонитву за британськими філіалами включилась і Польща. Ставки зростають, привабливим спадком для поляків є медична галузь і банківська сфера. Ірландія прагне залучити банкірів, програмних інженерів та бухгалтерів, однак наштовхується на проблему відсутності житла для приїжджих.

            На думку переважної більшості європейських громадян, зокрема і самих британців,  для прийняття доленосного рішення (брексіт) країна обрала не зовсім вдалий момент. Економічні і політичні кризи, ускладнення і загрозливий стан з нелегальною міграцією, тероризм, триваючі війни навколо і всередині Європи, все це так чи інакше не полегшить наслідки розлучення.

            Аналізуючи ходу британців в ЄС, згадуючи всі нюанси їхнього просування до інтеграційного простору, приходиш до висновку про прогнозованість Brexit, про що у свій час попереджав президент Французької Республіки генерал Шарль де Голль. Сучасні наслідки британського «небажання», «гальмування», «особливого підходу» 1960–1970-х років лежали на поверхні європейських узгоджувальних з ВБ політик. Керівники ЄЕС йшли на постійні поступки, закривали очі на можливі небезпечні наслідки і загрозливі тенденції, адже… Велика Британія (!). Пригадуються перші заяви на членство з вимогами значних змін на користь Британії у вже сформованому утворенні Європейських економічних спільнот. Пізніше – торгування за ту чи іншу поступку з боку центральних органів ЄС. Врешті позиція неповної залежності, неповної відповідальності і неповної участі в ключових складових євроінтеграції, за виключенням, мабуть, лише ролі платника в євробюджет. Пригадується позиція слабких держав, які доклали чимало зусиль для затягування ВБ в Євроспільноти. Чим керувались вони в  1960-ті роки? Побоюючись посилення Франції і Німеччини, готові були на будь-які компроміси аби прийняти ВБ до об’єднання.  

            ТОРГІВЛЯ = ПРАВА ЛЮДИНИ = БАНКІВСЬКА СФЕРА. Найчутливішими сферами Brexit, на загальне переконання ВБ, визначено торгівлю, банківську сферу і питання захисту прав громадян ЄС, що працюють і мешкають в ВБ. Торгівля має бути  керована відповідно з засадами СОТ. Хоча так чи інакше експорт ВБ в Європу наштовхнеться на  мита та інші обмеження. Британські банкіри за новими правилами мають піти з Європи, а різноманітні трансакції, реалізовані для клієнтів з євроконтиненту стануть нелегальними. Дехто з експертів висуває ідею про необхідність для Брюсселя створити мережу підводних волоконно-оптичних кабелів, подібних до тих, що підтримують лондонський бізнес. Кабелі, що несуть високошвидкісний інтернет-трафік, необхідні для підтримки значного обсягу електронних торгів.

Глобальні гіганти банківського бізнесу, такі як Сітігруп (Citigroup, Citi — американська транснаціональна банківська і фінансова корпорація зі штаб-квартирою у Нью-Йорку), Американський банк Morgan Stanley (JPMorgan Chase – ДжейПіМорган Чейз – найбільший за розмірами активів банківський холдинг США)[1], а також HSBC (Ейч-Ес-Бі-Сі — абревіатура від Hongkong & Shanghai Banking Corporation, британський міжнародний комерційний банк зі штаб-квартирою у Лондоні)[2], який за ринковою капіталізацією є найбільшим у Європі та одним з найбільших у світі, японська фінансова група Sumitomo Mitsui Financial Group[3] для свого переміщення обрали Франкфурт. Після Brexit до Франкфурта готується перемістити значні частини своїх торгових та інвестиційно-банківських активів з Лондона і Deutsche Bank. Передбачається, що в цілому буде переміщено робочі місця кількох сотень трейдерів та ще 20 тисяч банківських рахунків клієнтів. Відомий фінансовий магнат Генрі Сакс також підтвердив, що переносить сотні банківських робочих місць з Лондону, розширюючи свої представництва у Франкфурті і Парижі. Телекомунікаційний гігант Водафон (Vodafoneґ, Франція) заявив про ліквідацію свого представництва в Лондоні.

            Велика Британія використала своє приєднання до Європи з метою залучення до себе міжнародних фірм і представництв, які займаються авіаційною, медичною і фінансовою сферами. Саме вони підштовхнули розбудову у ВБ промислових центрів, маркетингових відділів і торгівельних бюро, продаючи свою продукцію по всій Європі від Ірландії до Греції, тобто у всьому географічному просторі з 500 млн осіб. Кількість перенесених робочих місць за приблизними підрахунками сягне 35 тисяч, що означає переїзд фахівців британської фінансової сфери на нові місця роботи у Дубліні, Амстердамі, Парижі, Франкфурті і Люксембургу. Цей процес фактично призведе до втрати з британської дохідної частини понад 24,8 млрд дол.[4] Майже 57 відсотків компаній проводять зондаж на випадок надзвичайних ситуацій, пов’язаних з Brexit, однак лише 11 відсотків вже почали реалізовувати свої плани.

             Деякі кроки британського уряду, як, наприклад, успішно завершений переговорний процес з керівництвом Nissan, що виробляє автомобілі на півночі Британії в Сандерленд,  заспокоїло низку прихильників Brexit, оскільки, як стало зрозуміло, в окремих випадках можна домовитись з конкретними працедавцями в ВБ про залишення на місцях. Хоча і Ford, і BMW не певні в стабільності британського перебування «на плаву». Цікавим є той факт, що не зважаючи на всі перестороги Brexit, річні показники британської економіки чітко вказують на її зростання майже на 1,8 відсотків, а британські банки продовжують фінансову діяльність у звичному режимі. Британські фабрики виробляли автомобілі, медичне обладнання і складові літакобудування, більшість з яких була призначена для Європи. У березні Toyota також повідомила, що лишається в ВБ і вкладатиме додаткові 297 млн дол. в розвиток заводу в Дербішир. Хоча гострі на язик британці говорять, що всі видатки покриваються за рахунок боргів, оскільки британський фунт подешевшав на 17 відсотків порівняно з доларом, збільшуючи вартість імпортованих товарів[5].

Британці прагнуть залишити за собою право на безболісний перехід до вільної торгівлі через британські кордони, доки не буде врегульована відповідна угода; вирішення проблеми газової залежності: на ВБ очікує підвищення цін на газ; розв’язання питання щодо нових умов безпосередньої участі в Євратомі, що пов’язано з небезпечними ядерними відходами; участь військ ВБ у спільних воєнних формуваннях ЄС; обмін і доступ до секретної інформації тощо. Частина депутатів консерваторів намагатиметься залишити Британію в вільному Європейському економічному просторі під час дебатів щодо Закону про вихід у вересні 2017 р. Бюро уповноваженого з питань інформації Великої Британії намагатиметься підтримувати тісні зв'язки з ЄС у галузі захисту даних, йдеться в стратегічному документі Бюро на 2017–2021 роки.  Керівники сільськогосподарської сфери переймаються новою програмою зелений Brexit, яка поза проблемами щодо реалізації продукції пов’язана також з питаннями найманих сезонних робітників, а це вже імміграційна політика після Brexit.

Британські та американські можновладці наприкінці липня 2017 року обговорили потенційну угоду про вільну торгівлю між країнами після Brexit. Перші дискусії були зосереджені на створенні засад комерційної безперервності і віднайдені можливих шляхів зміцнення торговельних і комерційних зв'язків. Британські виробники зіткнулися з «переламним моментом» Brexit задовго до переговорів щодо термінів виходу ВБ з ЄС (березень 2019 року). Федерація інженерних роботодавців, яка представляє 20 тисяч компаній у США, зазначила, що відсутність прозорості в цьому питанні ризикує нанести значної шкоди економіці країни.

            ЛІКИ. Поза торгівлею і банківською справою ВБ в межах ЄС керувала і медичною сферою – забезпеченням європростору лікарськими препаратами. Нові лікарські засоби, що надходять на ринок ЄС, зазвичай проходили експертизу і оцінювались Європейським агентством з лікарських засобів (англ. European Medicines Agency, EMA) у Лондоні, використовуючи експертизу національних регуляторів (понад 20 відсотків експертиз проводяться у Великій Британії). Потім офіційно ліцензувалися Європейською комісією. В разі переміни ЕМА місця дислокації, відбудеться значна затримка з оформленням і видачею пацієнтам ліків. В ЄС-27 не виключають вірогідність залишення ВБ в рамках регуляторних актів ЄС, однак, як це зробити, поки не знає ніхто, оскільки  «бути в блоці і поза блоком» явище не з легких. Одним з варіантів виходу із складної ситуації щодо ліцензування лікарських препаратів було залучення до цієї схеми Міністерства охорони здоров'я Сполучених Штатів. Це дозволить експертам із регулювання лікарських препаратів ВБ як і раніше брати участь у оцінці EMA. В подібній ситуації й нині перебувають такі країни, як Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн, які приймають рекомендації ЕМА щодо нових лікарських засобів без будь-яких обмежень. США може оцінити продукт, а EMA визнати його або навпаки заперечити. Однак, у випадку заперечень ВБ не вдасться обійти Європейський суд. Американський варіант з ліками є цікавим, однак чи погодиться на таку схему Велика Британія? 

            ПРАВА ЛЮДИНИ. Більшість населення ВБ – 60% бажають залишитися громадянами Спільноти. Серед них найбільший прошарок «за європейське громадянство» – молоді європейці від 18 до 24 років. При цьому більшість британців готові сплачувати за це приблизно 400 футів.[6] Переговори щодо взаємного дотримання прав громадян ЄС і ВБ тривають, хоча після першого раунду переговорів його учасники, зокрема відповідальний за Brexit від ЄС Мішель Барньє заявив, що існують «принципові розходження» з британською стороною, щоби гарантувати права громадян ЄС у Великій Британії, оскільки Велика Британія не має чіткого бачення щодо законопроекту Brexit. [7]

            Складовою переговорів є питання повноважень Європейського суду щодо ВБ. Британці висунули вимогу про надання дозволів на перевірку кримінальних справ будь-якого громадянина ЄС, який звертається до Міністерства внутрішніх справ країни за новим статусом. Таке положення перекреслює позицію ЄС, який пропонує британським емігрантам в Європі дозволити лише право на проживання в країні, де вони мешкають, а не в усьому ЄС, тим самим позбавивши їх права на свободу пересування, яким вони користуються й нині. Таким чином, від Brexit можуть постраждати і самі британці, оскільки їхнє працевлаштування в інших країнах ЄС може бути поставлено у залежність від квотування і дозволів на роботу Комісією ЄС так само, як і для всіх інших громадян. Британські емігранти також мандруватимуть і розселятимуться в Євросоюзі за відповідними пропозиціями.

            БЕЗПЕКА ЄС і ВБ. До відомих проблем додасться і невизначеність майбутньої флагманської військової участі ВБ в ЄС, спричиненої Brexit. За поточними планами Британія має забезпечити понад 1500 солдатів для бойової групи ЄС, військової частини швидкого реагування тощо, хоча з липня 2019 року вона залишатиме ЄС. Британський уряд повідомив про свої плани щодо законопроекту про санкції, в якому передбачаються повноваження, які дозволять йому застосовувати санкції проти терористичних груп та ворожих режимів після його виходу з ЄС. За поточними правилами ВБ накладає санкції через законодавство ЄС.   Позитивом відзначається рішення ірландського парламентського комітету, що розглядає вплив Brexit на Ірландію. Комітет підготував відповідний звіт «Brexit і Майбутнє Ірландії: об'єднання Ірландії та її народу у мирі і процвітанні», в якому окреслено 17 рекомендацій стосовно прагнень Республіки Ірландії від реалізації Brexit ЄС-U.K. Серед них – вимога спеціального статусу для Північної Ірландії, необхідності захисту структурних фондів та відсутність нових паспортних заходів. Основне рішення комітету стосується необхідності мирного возз'єднання з Британію. За деякими оцінками Шотландія також перегляне своє бажання відокремитись від ВБ[8].

            ЄВРОПЕЙСЬКІСТЬ. ІДЕНТИФІКАЦІЯ. Переважна більшість європейців оптимістично налаштована щодо майбутнього євроінтеграції. Згідно з новими соціологічними опитуваннями, у яких беруть участь понад 33 тисяч осіб на всьому євроінтеграційному просторі, 68 відсотків визнають себе громадянами ЄС. Така оцінка – найвищий рівень, який коли-небудь був зареєстрований Європейською Комісією. Незважаючи на Brexit, 36 відсотків британців позитивно іміджують ЄС, хоча 29 відсотків говорять, що вони ставляться до ЄС негативно[9].

            Ключовою фігурою в процесі Brexit має стати Австрія, яка перебирає на себе керівництво в Європейській раді в другій половині 2018 року. Найважливішим завданням для австрійського керівництва є забезпечення прав 25 тисяч австрійських громадян, що нині мешкають у ВБ. Владні австрійські структури також переймаються фінансовими проблемами: очікують від ВБ і ЄС гарантій щодо розв’язання питання з європейським бюджетом, який з виходом ВБ значно зменшиться у кілька мільярдів євро.

            Бельгію більш за все непокоїть торгівельне питання, оскільки 80 відсотків експорту цієї країни спрямований до ВБ. Поза тим, Бельгія розраховує також на співпрацю у безпековій сфері з ВБ, як боротьба з тероризмом, обмін інформацією тощо. Болгарію, яка перебуває в ЄС під патронатом Німеччини, опікується питаннями захисту прав 60 тисяч болгарських громадян, що перебувають у ВБ. Данія переймається наслідками Brexit для власної торгівлі. Данську сторону турбує те, щоби британські підприємства не мали доступу до ринку ЄС, оскільки це може призвести до торгівлі з боку британців датськими товарами за низькими цінами із зрозумілими негативними наслідками для датської економіки. Естонію хвилює доля збройних сил НАТО, зокрема британських складових на її території і майбутнє естонських фірм в Британії. Естонці намагатимуться і надалі утримувати з Британією тісні господарські стосунки, оскільки в Лондоні працює значна кількість естонських фірм з технічного обладнання. Естонія так ячи інакше прагнутиме залишити за ВБ ключову роль в безпековому секторі ЄС. Голландія дивиться більш тверезо на наслідки Brexit як для самої ВБ, так і для вітчизняної економіки: бачить необхідність в коригування  доволі нереалістичних очікувань ВБ у зв’язку з Б Brexit. Нагадаємо, що Голландія є одним з провідних експортерів в ВБ серед країн ЄС. Очікує захисту торговельних засад голландців і прав своїх громадян. Греція намагається уникнути будь-яких дебатів щодо наслідків Brexit і слідувати чітким правилам гри за рішеннями керівних органів ЄС.  Серед найважливіших завдань Дубліна (Ірландія) – збереження миру в Північній Ірландії, а також запобігання розриву торгівельних зв’язків з ВБ. Іспанія єдине завдання бачить в єдності Європи і продовженні процесу інтеграції.  Турбує іспанців і питання щодо збереження прав громадян Іспанії: чисельність сягає  близько 300 тис. осіб. До того ж, наслідки Brexit можуть негативно позначитись і на туристичних потоках  британців, які у кількості майже 18 млн мандрують  іспанськими краєвидами. До того ж, іспанська дипломатія всіляко намагається уникнути справи Гібралтару на переговорному процесі щодо Brexit. Головний біль Кіпру торкається британської військової бази Акротірі, що займає кіпрську територію, населені пункти, де проживають кіпріоти. Від британських вкладень залежить і кіпрська туристична сфера. До того ж, переважна частина студентів Кіпру вчиться в британських вишах. Литва турбується про збереження прав 200 тисяч литовців, що нині проживають в ВБ. До того ж, Литва, як і Польща також є бенефіціаром єврофондів у сферах, пов’язаних з економікою, освітою, наукою. Литву турбує перспектива залишитися сам на сам з цими програмами, оскільки з реалізацією Brexit відповідні фонди можуть скоротитись. Мальта намагатиметься використати найбільші корисні наслідки від Brexit і як бувша британська колонія, і як філія британських фінансових фірм. Вважає Brexit іронією долі, оскільки саме ВБ найактивніше заохочувала Мальту до членства в ЄС.

            Для Німеччини Brexit має символічне значення.  Саме таку позицію продемонструвала німецька сторона після референдуму в ВБ і Нідерландах. Німеччина вкотре довела свою вагомість і відповідальність за майбутнє Євроінтеграції. Німецька позиція доволі жорстко визначає умови, за якими Британія не зможе розраховувати на доступ до європейського ринку, якщо не визнає його основних засад, зокрема вимог вільного припливу робітників. Але з іншої сторони, як йшлося у виборчому маніфесті християнських демократів Німеччини канцлера Ангели Меркель, в інтересах Німеччини після Brexit підтримувати інтенсивні економічні та політичні зв'язки з Великою Британією. При цьому обмежити негативний вплив Brexit на людей та економіку. Сучасну політику Німеччини щодо ВБ визначають як «Не поспішати зривати вишню». Німецькі можновладці навіть переконані, що Європа може подолати і міграційну кризу, але щодо Brexit, тут виникають проблеми. Brexit не є трагедію, однак створить чимало проблем.

            Польський уряд у низці питань поділяє думку британців про необхідність впровадження змін в наднаціональну політику ЄС, що й надалі протистоїть суверенітетам. На думку поляків, для ЄС є необхідним проведення дерегуляції, уведення нових торговельних схем, розвиток спільного ринку. Країни, що лишаються поза сферою євро, зокрема і Польща, бачать також важливість відповідного механізму європейської безпеки, що гарантуватиме національну безпеку. Наступне важливе питання для Польщі – захист прав поляків на островах. За підрахунками в ВБ мешкає понад 800 тисяч поляків, з яких 400 тисяч перебувають там менше п’яти років. Отже вони ще не мають права на постійне проживання. Другим важливим питанням є гроші. Польща є найбільшим бенефіціаром серед країн ЄС і значно залежить від структурних фондів Євросоюзу. Після Brexit загальний бюджет ЄС значно поменшає. Португалію хвилюють питання безпеки і прав громадян ЄС. В переговорах щодо Brexit країна наголошує на своїй проєвропейськості і проатлантичності. І на думку португальців, втрата сильної ВБ в системі безпеки ЄС значно послабить систему захисту і зробить її вразливою. Для Румунії основним питанням є рівні права громадян ЄС. І щоби під час розлучення не виникло питання про диференційне ставлення до громадян з різних країн. Першим рішенням, якого прагнуть румуни, має стати положення про рівні права громадян ЄС на островах Британії.  Словацька Республіка переймається правами своїх громадян на британських островах і тому прагне, щоби їхні права були такими ж повноцінними, як і самих британців.  Нині 75 тисяч словаків живуть і працюють у Великій Британії. Словенія. Для Любляни є важливим, щоби ВБ все врегулювала за принципами і законодавством ЄС.       Фінляндія у першу чергу турбується про майбутнє всього ЄС: перебуває в розпачі, що з ним буде, якщо…А Франція замість розпачу намагається утримати ЄС на плаву і перешкоджати розповсюдженню Brexit на інші країни, що може призвести до нових поразок ЄС. При цьому Франція не забуває і про практичні питання: на переконання французької сторони, Британія має повернути кошти європейцям і сплатити заборгованість перед ЄС як передумову початку переговорів про торгівлю після Brexit. Серед нових учасників ЄС Хорватія турбується про власну безпеку і сподівається на те, що Brexit не призведе до перекрою Росією і Туреччиною географічної карти Європи, оскільки ВБ виступає ключовою державою європейській стабільності, вона є необхідною в системі захисту цивілізованої Європи. Чеська Республіка не поспішає з висновками, однак вважає, що торгівельні питання мають бути розв’язані вже після всіх юридичних погоджень. У Швеції превалює думка про збереження єдності ЄС і єдиного бюджету ЄС, що є стовпами надійності Євроінтеграції.

            Таким чином, для всіх країн ЄС-27 кардинальним питанням щодо Brexit є збереження прав європейців, з яких країн вони б не походили. Перед Британією і ЄС постають все нові й нові проблеми, серед яких і складний  процес вилучення ВБ із законів ЄС – уведення в дію законопроекту про припинення повноважень. Європейський парламент не встиг охопити всі питання за час сесій, тому справжня робота, швидше за все розпочнеться, починаючи з вересня 2017 року. Учасники дебатів обговорюють питання зеленого Brexit, норвезький варіант Brexit  та інші.