ЧИ ПОТРІБНО ВЧИТИ ДИПЛОМАТІЇ?

СИСТЕМА НАБУТТЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ ЗНАНЬ -

ВИМОГА ХХІ СТ.

Чекаленко Людмила Дмитрівна,

професор

У статті йдеться про схеми навчання дипломатії в провідних країнах світу: США та Великій Британії. Досліджується методика визначення на­вчальних дисциплін до опанування засадами дипломатичної роботи. При цьому, як приклад, наводиться досвід Дипломатичної академії України МЗС України у підготовці дипломатичних кадрів для України.

Ключові слова: дипломатія, методи підготовки, професійність, дипло­матична служба, моделі, системи і методи навчання дипломатії в США, Ве­ликій Британії та Україні.

Prof. Chekalenko Lyudmyla D. Do we need to study diplomacy? The system of acquiring diplomatic knowledge is the requirement of the XXI century/ Diplomatic Academy of Ukraine

The article deals with schemes for studying the diplomacy in the world leadership countries: the United States and the United Kingdom. The methods of determination of educational disciplines for mastering the principles of diplomatic work are explored. At the same time, as an example, the experience of the Diplomatic Academy of Ukraine of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine in the preparation of diplomatic staff for Ukraine is studdying.

Key words: diplomacy, methods of studing, professionalism, diplomatic service, models, systems and methods of diplomacy training in the USA, UK and Ukraine.

Тема, що розглядається, є вкрай важливою для майбутнього розвит­ку і самого існування будь-якої держави. Зовнішня політика відстоює і просуває інтереси країни в світі, а дипломатія є її – зовнішньої політики - необхідним інструментом реалізації цих завдань.

Без високопрофесій­них фахівців, розвиненої системи дипломатичної служби будь-яка навіть сильна країна не вистоїть перед викликами ХХІ століття і буде розчавлена і принижена сильнішими потугами сьогодення.

Для аналізу системи під­готовки дипломатів було взято дві моделі - американську, як освіченого і багатолітнього учасника дипломатичного процесу, і британську, яка, хоча й має солідний запас блискучої дипломатичної реалізації, однак професійну школу дипломатії не створювала вже кілька століть і тільки нещодавно така спроба реалізувалась.

АМЕРИКАНСЬКА СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ ПРАЦІВНИКІВ ДИПЛОМА­ТИЧНОГО ФРОНТУ. Підготовку американських дипломатів здійснює Інститут закордонної служби – Foreign Service Institute (далі - FSI) Державного де­партаменту (Вошингтон, США) – заклад федерального уряду Сполучених Штатів. FSI забезпечує понад 800 навчальних курсів, у т.ч. майже 70 іно­земних мов, навчаючи за рік понад 170 тисяч абітурієнтів для Державного департаменту та слухачів з понад 50 інших державних установ та відділень військової служби. Це вражаючі цифри навіть для такої країни як Сполу­чені Штати, оскільки поза офіційною школою дипломатії активно працює значна кількість приватних вищих шкіл, коледжів, усіляких центрів, інших різноманітних структур. Однак, основне завдання з підготовки дипломатів покладено саме на державну установу FSI [1].

Програми Інституту включають підготовку фахівців федеральних агентств закордонних справ Сполучених Штатів з питань зовнішньої служ­би та державної служби, а також тренінги для іноземних громадян, що працюють в дипломатичних установах США. Навчання на різноманітних курсах триває від кількох днів до двох років і покликане не тільки підготу­вати працівників для успішного виконання професійних завдань з метою посилення лідерських позицій США за кордоном, а також для адаптації закордонного персоналу до інших країн та культур. Навчання допомагає також членам сім’ї дипломата підготуватися до особливостей проживання за кордоном. Також готує працівників та їхніх родичів до умов роботи у не­безпечних, кризових ситуаціях, вчить поводженню в умовах різноманітних катаклізмів, війни, а також вчить інформації і специфіці кібербезпеки.

Інститут закордонної служби називають «прем’єр-міністром зовніш­ньополітичного відомства» уряду США, який покликаний забезпечувати професійні можливості навчання, необхідні для успішного розв’язання за­вдань на міжнародній арені.

FSI сприяє набуттю змістовного, регіонального та лінгвістичного досвіду, удосконаленню лідерства, особистій стійкості та новаторському вирішенню проблем. Отже, на FSI покладене стратегічне забезпечення ди­пломатичного досвіду Державного департаменту США та всіх урядових структур у сфері зовнішньої політики [2].

За якою схемою працює Інститут закордонної служби стає зрозумілим з характеристики діяльності чотирьох його інститутів: Лідерство і менедж­мент, Мовні курси, Професійні і регіональні навчання, Опанування інфор­маційними технологіями, що у своєму складі має Транзитний центр і Офіс адміністративних функцій.

Школа мовних студій (The School of Language Studies, SLS) пропонує опанування 70 мовами та проводить тестування більш ніж 100 мовами. За­няття можуть складати від 8 до 44 тижнів, залежно від складності мови та цілей навчання. Школа мовних студій Інституту також підтримує мережу шкіл з вивчення мови в Тайбеї, Йокогамі, Сеулі, та бере участь в інших регіональних програмах на Близькому Сході, в Північній Африці та Азії, де пропонуються додаткові 44 тижні навчання за кордоном у разі опануван­ня китайською, японською, корейською та арабською мовами. Програми та курси містять самостійне навчання, заняття молоді та курси дистанційного навчання. FSI є співрозробником шкали оцінки рівня володіння мовою, яка використовується урядом США. Школа активно співпрацює з міжвідомчою спільнотою мовних тренерів уряду США та часто проводить тестування разом з іноземними агентствами з мовної підготовки.

Школа професійних та регіональних досліджень (The School of Professional and Area Studies, SPAS) пропонує навчання за спеціалізаціями, такими як консульська справа, управління торговельними зв’язками, по­літичні та економічні справи, публічна дипломатія, навчання та розвиток персоналу, управління офісом та програми орієнтації. Курси також вклю­чають теми з вивчення соціально-культурних моделей, політики, економіки та міжнародних відносин регіонів світу та окремих країн. SPAS забезпечує спеціальні програми в консульській, економічній та комерційній, управлін­ській, політичній та публічній дипломатії, а також програми, орієнтовані на підготовку нових кадрів для закордонної специфіки. У SPAS також розта­шований Центр навчання дипломатії (CSCD), де слухачі опановують су­часним дипломатичним досвідом, залучаючи найкращих практиків та лек­торів. CSCD проводить порівняльний аналіз, який враховується в навчанні FSI та використовується для підготовки фахівців у міжнародних справах у всіх підрозділах дипломатичної служби.

Школа прикладних інформаційних технологій (The School of Applied Information Technology, SAIT) складається з чотирьох семінарських курсів: покращення опанування професійною програмою; підготовка технологій, що використовуються в Державному департаменті фахівцями з інформа­ційних технологій; курси IRM, що надають ІТ Менеджери з широкими на­вичками ІТ-менеджменту та тренінги.

Школа лідерства та менеджменту (The Leadership and Management School, LMS) пропонує обов’язкове та вибіркове навчання керівників та ме­неджерів, що переходять на вищий виконавчий рівень; круглі столи та се­мінари з політичних питань для вищих керівників; навчання в галузі управ­ління кризовими ситуаціями за кордоном та в Національному навчальному центрі з міжнародних питань.

Перехідний центр (The Transition Center, TC) готує співробітників та членів їхніх сімей до ефективної діяльності в системі закордонних справ, а також і після завершення кар’єри. Перехідний центр надає: загальну інфор­мацію та інформацію щодо всіх вітчизняних та закордонних посад; прово­дить семінари та курси з вивчення життєвих навичок іноземних службов­ців та підготовки з питань безпеки; здійснює підготовку, консультування та надає іншу допомогу працівникам Державного департаменту та інших установ, що залучають послуги уряду США.

Складова TC – Центр підвищення кваліфікації у сфері міжнародних відносин (TC’s Center of Excellence in Foreign Affairs Resilience CEFAR) на­дає консультації та проводить тренінги, спрямовані на допомогу особам, членам родин та колективам, що працюють у середовищі з високим рівнем ризику та високим рівнем загроз.

Інститут закордонної служби покликаний не тільки оперативно ре­агувати на запити американської практичної дипломатії, відповідно коре­гуючи свої учбові плани й програми, а й розробляти прогнозні сценарії на перспективу. Значна увага надається аналізу впливу внутрішньополітич­них факторів на формування зовнішньополітичного курсу країни, процесу прийняття політичних рішень, проблемам управління у сфері зовнішньої політики. З цією метою організуються і систематично проводяться спеці­альні курси:

• з системного аналізу у сфері міжнародних відносин;
• теорії міжнародних відносин;
• теорії і практики дипломатичних переговорів;
• політичного аналізу;
• застосування електронних технологій в практичній роботі дипло­матичного відомства;
• психологічні складові дипломатичної діяльності тощо.

Викладацький колектив Інституту складають провідні учені з відпо­відних напрямів університетських і науково-дослідних центрів США. Од­ним з популярних семінарів в зазначеній системі підготовки є спеціальний тренінг-семінар (близько 30 осіб) для керівного складу інших зовнішньополі­тичних міністерств і відомств, що складається з кількох десятків спецкур­сів з питань внутрішньої та зовнішньої політики США і воєнної безпеки.

Доволі ефективною є американська система підвищення кваліфікації провідних фахівців дипслужби, що реалізується шляхом зарахування ди­пломатичних працівників до штату вищих учбових закладів, направлен­ня дипломатичних робітників до науково-дослідних інститутів і центрів, а також на навчання в провідні університети США терміном на один рік. FSI має постійні творчі зв’язки з Гарвардським, Принстонським, Стенфорд­ським та іншими провідними американськими університетами.

Повертаючись до навчальних програм, зазначимо, що вони охоплю­ють наступну тематику: історія дипломатії (Diplomatic History), засади ди­пломатичної служби, функції дипломатичної служби (Discover Diplomacy); низку навчальних програм і тренінгів Центру Фулбрайта (Fulbright Program) та Центру підготовки дипломатів (U.S. Diplomacy Center). Громадяни США можуть скористатися пропозиціями щодо підвищення кваліфікації або опа­нування початковими знаннями, що пропонуються для всіх бажаючих гро­мадян США, за програмами: Global Youth Issues, Office of Overseas Schools, Youth Exchange Programs [3].

Для всіх бажаючих стати держслужбовцями, зокрема і дипломатами, проводиться конкурсний відбір. Конкурсна експертиза, що відкрита для всіх заявників, може складатися з письмового тестування, оцінки рівня освіти та досвіду заявника та / або оцінки інших атрибутів, необхідних для успішної роботи на вивільненій посаді.

Американська школа дипломатії дотримується наступного правила: якщо закордонна служба покликана виконувати відповідну місію, встанов­лену законом, то вона також повинна вдосконалюватися.

Інститут закордонної служби на нинішньому етапі розробив нові про­грами для підвищення професійної кваліфікації, але не має ресурсів для не­обхідних змін. Серед запропонованих схем – дистанційна освіта на вищому рівні, яка розпочинається зі вступу на посаду і триває під час просування по службі до вищих посад. Наступний варіант – шестимісячний практич­ний курс після вступного курсу, який поєднує заняття протягом чотирьох днів на тиждень на кафедрі плюс один день в структурованій програмі в FSI. Водночас для середньої ланки дипломатичних працівників до процесу навчання рекомендується залучати Бюро людських ресурсів (для збалан­сованості довгострокового розвитку кар’єри). Найскладнішим завданням є підготовка вищого кадрового складу, оскільки це пов’язано з кар’єр­ним зростанням. Перевірку та контроль якості отриманих знань здійснює Експертиза закордонної служби, яка є потрібним компонентом у реалізації завдань зовнішньої політики.

Отже, дипломатична служба США стикається з подібними проблема­ми, що виникають і перед дипломатичною службою нашої держави. Мож­ливо, українській дипломатії стане в нагоді як позитивний, так і негатив­ний досвід американської закордонної служби, яка реалізується на засадах впровадження Миру, Процвітання, Демократії та Розвитку.

На завершення наведемо основні висновки і пропозиції з досвіду аме­риканської дипломатичної служби:

1. Нагальною необхідністю і найважливішою вимогою дипломатії на сучасному етапі є забезпечення працівників дипломатичної служби якісною професійною підготовкою. Для цього пропонується:

• створити і реалізувати широку систему професійної дипломатичної освіти;
• розробити довгострокову програму академічної підготовки в галузі дипломатії (або в Інституті закордонної служби, або через угоду про співп­рацю з провідними університетами США);
• увести офіційну вимогу для кожного працівника зовнішньополі­тичного відомства пройти щорічний навчальний курс, пов’язаний з його кар’єрою до того, як він претендуватиме на вищу посаду;
• з метою опанування знаннями запровадити через веб-сайт спеці­альний освітній ресурс, що містить такі кошики, як: Сучасні дипломати і ветерани дипломатичної служби; Функції дипломатичного корпусу; Озна­йомлення з географією розташування посольств і консульств; Проблеми, які вирішують дипломати США; Шляхи дипломатичного сприяння Сполу­ченими Штатами розвиткові безпечного, демократичного і процвітаючого світу.

2. Скорочення витрат на дипломатичну службу Державного де­партаменту є неприпустимим і є серйозним ризиком для американської безпеки. Необхідно ліквідувати фінансовий дисбаланс між оборонною складовою держави та її дипломатією.

3. Повернути Дипломатичній службі впливовий статус, що скла­дається з двох компонентів: 1) взяти під свій контроль розподілення посад вищих державних службовців з метою розширення кар’єрної мобільності; 2) запровадити новий варіант кар’єрного зростання для працівників дер­жавної служби – «Програму кар’єрної політики» для внутрішніх посад, яка включатиме ранжування, мобільність та підвищення конкурентоспромож­ності.

4. Принагідно наведемо і поради від американських бізнесових кіл: розробити і впровадити інтегровану щомісячну навчальну Програму для працівників економічної дипломатії, а також Програму обміну з зарубіжни­ми колегами. Така система навчання має охопити посадових осіб та пред­ставників місцевого персоналу інших агенств, що займаються економіч­ною дипломатією [4].

БРИТАНСЬКА СХЕМА НАВЧАННЯ ДИПЛОМАТІЇ. Як це не дивно, однак у Великій Британії дипломатична академія як державний навчальний заклад була відсутня. Першу в історії Британської Співдружності дипломатичну академію відкрили тільки 10 лютого 2015 року. За британськими канонами Дипломатична академія має стати центром передового досвіду задля допо­моги усім урядовим службовцям, що працюють над міжнародними пробле­мами, обміну досвідом та навчання. Це сприятиме розширенню можливо­стей і мережі співпраці установи з іншими академічними та дипломатични­ми закладами тощо. Навчання, як запевняють організатори Академії, буде доступним і цікавим, що забезпечить простір для творчості [5].

Британська Дипломатична академія складається з одинадцяти факуль­тетів / напрямів навчання, що охоплюють основні складові роботи Мініс­терства закордонних справ, а саме: Міжнародну політику, Дипломатичну практику, Держави і суспільства, Імідж Великої Британії, Консульську службу і кризовий менеджмент, Економіку і Успішність, Європу, Багатосто­роннє співробітництво, Безпеку, Оборону&Розвідку, Право, Мови [6].

Заступник міністра закордонних справ ВБ пан Сімон Фрейзер зазна­чив, що поява такої установи була викликана необхідністю у забезпеченні послідовної глибокої підготовки по всіх напрямах дипломатичної роботи. Водночас провідною ідеєю Дипломатичної академії визначена «Ініціатива дипломатичного вдосконалення» (Diplomatic Excellence Initiative). Ключо­вою темою Ініціативи є підготовка спроможних та кваліфікованих виконав­ців, розбудова потужної глобальної мережі дипломатичної і консульської служби, сприяння досконалості у виробленні політичних рішень та набуття консульського досвіду, що спиратиметься на засадничі складові Ініціативи: відповідальність; заохочення інновацій; спільна команда під гаслом «пра­цюємо разом».

За ключовими принципами Академії цей заклад відкритий для всіх, хто працює над реалізацією британських інтересів за кордоном. Це означає рівноправну участь в навчанні і студентів, і дипломатів, як в країні, так і за її межами. Водночас, Академія є відкритою для всіх складових британ­ського уряду. Обираючи схему навчання, спираючись на досвід приватного та державного секторів, керівництво Академії зупинилось на схемі факуль­тетів. Як вже згадувалось, таких визначено 11 факультетів, що охоплюють всі ключові напрями, характерні для міжнародного буття і співробітництва в інтересах країни. Академія є центральною частиною Міністерства закор­донних справ, має свої приміщення, включаючи бібліотеку.

Задачі Академії сконцентровані на посиленні ефективності Мініс­терства закордонних справ, яке є міжнародним центром ідей та досвіду та вважається найкращою дипломатичною службою у світі, що здатна захи­щати інтереси Британії в непередбачуваному та конкурентоспроможному міжнародному середовищі. Одним з фундаментальних принципів Академії – краще використовувати знання, навички та практичний досвід, які вже набули талановиті колеги з усього закордонного відомства та британського уряду. З одного боку, існує значний потенціал і бажання навчити, а з іншого – бажання навчитись.

Працює Академія за трирівневою системою: основні знання (Foundation), практичні навички (Practitioner) і аналітичний/експертний рівень (Advanced).

Із дня заснування в Академії засвоюють базові основи, якими мають оволодіти всі без виключення працівники зовнішніх зносин. Навчання полягає у наданні переваги застосуванню різноманітних методів, зокрема і електронному навчанню. Модулі розроблені таким чином, що слухачі можуть вивчати їх і поодинці, однак як свідчить практика, навчання в групах має свої переваги. А саме: заняття в групах сприяє зростанню мо­тивації, вміння працювати в команді, врешті толерантності. З цією метою в кожну групу включили фахівця / викладача, який поступово навчатиме засадам британської і світової дипломатії. Перший базовий рівень навчання в Академії тривав з квітня 2015 р. і завершився проведенням тестування восени того ж року.

Кожен курс/факультет (з 11) поділений на вісім модулі, перший – вступний. Працівники можуть бути зайняті на роботі і отримувати конкрет­ні завдання – і самим готуватися по тестам. Тести оцінюються наприкінці року і кожен тест супроводжується відповідним сертифікатом.

Наступний рівень навчання в Академії практичний. Практичні знання передбачають одержання навиків роботи у міжнародному вимірі з таких питань, як: Безпека. Процвітання. Велика Британія та світ. Велика Британія & Європа. Краєзнавчі знання по Великій Британії. Уряд. Парламент. Напри­клад, знання про парламент передбачають: ознайомлення з парламентськи­ми консульськими, кризовими і правоохоронними органами та державною службою парламенту; Велика Британія: історичні корені країни, виборча система; Культура та цінності; Заморські території; Членство та вихід з ЄС. Велика Британія та Європа; Європа та її сусіди; Міжнародні системи.

Можуть бути й інші теми, наприклад: Ірак. Шлях до розвитку. Еконо­міка. Наука та інновації. Зміна клімату. Економічна дипломатія. Торгівля та інвестиції. Національна безпека. Інтелектуальна боротьба з розповсюджен­ням зброї масового знищення. Кібербезпека. Контртерористичний досвід: Афганістан – переговорний процес і вплив на міжнародну політику.

За результатами вивчення курсу передбачається написання реферату з ґрунтовними висновками. Отже, практичний рівень розраховано на персо­нал, що працює в конкретних сферах, наприклад чиновників, які потребу­ють більш глибоких знань з конкретних проблем.

План навчання. Поза вимогами одинадцяти курсів/факультетів, які охоплюють ключові сфери діяльності МЗС, до навчального плану включе­но ширшу тематику, що дозволяє персоналу зосередитися на конкретних необхідних напрямах навчання. Ця схема доповнюється неформальними можливостями отримання знань через робочі зустрічі з фахівцями, заходи із запрошеними доповідачами, участь у семінарах тощо.

Відділи можуть організувати власне навчання, проводити май­стер-класи та ін. Для цього частина матеріалів є доступною в електронних ресурсах, однак опанування деякими темами вимагатиме безпосереднього відвідування занять. На сторінках інтермережі Академії розміщено повну інформацію щодо схеми навчання і про те, як отримати доступ до підтем, що вас цікавлять. Тобто, слухач сам обирає напрям навчання, тематику, яка йому потрібна. Тому Академія радить зосередитись одразу на необхід­них напрямах і курсах для поглиблення знань з конкретних питань обраної спеціалізації. Передбачено також, що високопосадовці також прагнутимуть опанувати додатковою практикою або нагадати про засади дипломатичної роботи. Поступово і цей контингент буде охоплений навчанням [6].

Експертний третій рівень навчання призначений для співробітни­ків, які вже мають значний досвід і знання в своїй сфері. Система навчання для експертів включає співпрацю з академічними установами для підви­щення кваліфікації або відрядження за межі уряду.

Майстер-класи. В рамках вищого рівня підготовки деякі старші спів­робітники передають слухачам власний досвід у формі майстер-класів. Так, один з послів Співдружності в Бразилії розповів про цю країну, поділився своїми порадами щодо особливостей підготовки до діяльності в цій дер­жаві. Постійний представник Сполученого Королівства Великої Британії в ООН в Женеві поділилася своїм досвідом роботи з питань подолання за­гроз, включаючи епідемію Ебола. Відеокліпи ключових навчальних момен­тів з цих майстер-класів розміщені для перегляду в інетмережі Диплома­тичної академії.

Серед зазначеного Академія пропонує і скорочену систему підготов­ки протягом до трьох тижнів. Мета цієї програми – сприяти працівникам групи A і B набути навичок роботи в новому середовищі (без відриву від виробництва) з огляду на неможливість брати участь у стаціонарних занят­тях. Така схема роботи запроваджена для тих, хто перебуває за кордоном, а короткий практичний курс вони отримують через програму одноденного візиту. Типова програма включає відвідування різних підрозділів зарубіж­ної установи.

Запроваджений Фонд експертизи покликаний допомогти співробіт­никам розширити свої тематичні та географічні пізнання з дипломатичної досконалості. Географічна експертиза полягає у пізнанні країн, регіонів, культур та релігій. Водночас тематична експертиза допоможе краще зро­зуміти такі пріоритетні сфери політики, як політика безпеки, консульський захист або програма розвитку. До того ж, впроваджується вдосконалення знань у конкретній сфері, як примусове одруження, боротьба з тероризмом або зміна клімату; багатосторонні процеси в ЄС, ООН чи G20.

Фонд експертизи також впроваджує короткі відрядження та / або при­кріплення до промислових об’єктів, аналітичних центрів, неурядових ор­ганізацій, відповідних служб іноземних держав або міжнародних установ (ООН, НАТО) тощо. В разі високого рівня розроблених за результатами навчання рефератів, експертиз, аналітичних записок зазначені проекти мо­жуть бути профінансовані, а у подальшому включені до навчальних про­грам Академії.

Навчання лідерству. Академія також пропонує широкий спектр мож­ливостей для навчання під керівництвом відомих, зокрема і зарубіжних лідерів. Програма лідерства пропонується новопризначеним керівникам та заступникам голів місій, а також іншим вищим за посадою особам. До­ступне також формальне та неформальне навчання на практиці, наприклад, приймання гостей, спікерство / спіч-райтерство, обідні семінари тощо.

Навчання в ДИПЛОМАТИЧНІЙ АКАДЕМІЇ УКРАЇНИ, що раніше тривало два роки, поза інтенсивною програмою вивчення іноземних мов, включало основні дисципліни, що вивчає вища школа України з міжнародних відно­син, затверджених МОН України і скорегованих Міністерством закордонних справ України. Поза обов’язковими навчальними дисциплінами за ініціа­тивою керівництва Академії було уведено курс практичної дипломатії, що відбувався у формі тренінгів з актуальних тем міжнародного життя і зовніш­ньої політики України. Проводили заняття відомі політики, зарубіжні лек­тори, дипломати, переважно посли, які керували зарубіжними дипломатич­ними установами МЗС України в різноманітних державах. Організовувала майстер-класи завідувач кафедри Дипломатичної академії професор Чека­ленко Людмила Д. [7].

Найбільшою популярністю серед слухачів ДАУ і запрошенного студентства з інших вишів користувалися такі теми, як Удовенківські читання (постійно діюча щорічна наукова конференція, проф. Чекаленко Л.Д.), Енергетична безпека (НПП, проф. Корсунський С.В.), Ядерна енергетика (Костенко Ю.І.), ООН в сучасній системі міжна­родних координат (НПП Сліпченко Олександр С., НПП Богаєвський Юрій В.), Мінський переговорний процес (НПП, академік Пирожков Сергій І.), Національна безпека України (Марчук Євген К.), Виклики Україні (НПП, депутат Верхов­ної Ради України Тарасюк Борис І.), Дипломатичний протокол та етикет (проф. Чекаленко Людмила Д.), Сучасний Сінгапур, а також Міжнародні економічні  відносини (НПП, проф. Маштабей Віктор Я.), Індія: вчора і сьогодні (НПП Семенець Олег Є.), Турецькі мотиви; Дипломатичні документи (НПП Турянський Ігор М.), Міжнародне право (НПП, проф. Василенко Володримир А.) та багато інших.

Зазначимо, що випускники Дипломатичної академії України за рівнем підготовки¸ якісними даними професіоналів гідно поповнили вітчизняний дипломатичний корпус, працюють в Міністерстві закордонних справ України, Верховній Раді України, представни­цтвах міжнародних організацій і посольствах зарубіжних країн в Україні, Кабінеті Міністрів України, освітніх центрах, неурядових організаціях, в банківський і бізнесовій сферах тощо.

І Академія по праву пишається своїми випускниками!

Посилання:

1. Foreign Service Institute. Офіційний сайт: https://www.state.gov/m/fsi/
2. Foreign Service Institute. – https://en.wikipedia.org/wiki/Foreign_Service_Institute; Reiser, Mindy (May 5, 2017). «Foreign Service Institute Prepares Government Workers for Global Careers». Washington Diplomat. Retrieved May 22, 2017.
3. Привертає увагу поважне ставлення американців до свої історії – історії дипло­матії. На офіційному сайті Інституту розміщено понад 1700 інтерв’ю з провідними американ­ськими дипломатами (середина ХХ – початок ХХІ ст.). Для полегшення опанування інфор­мацією подається спеціально розроблений з цією метою Дипломатичний словник. – https:// diplomacy.state.gov/discoverdiplomacy/ references/169792.htm.
4. Education & Exchanges. – Див.: https://eca.state.gov/programs-initiatives/youth-programs; “Support for American Jobs – Parts I & II”. - http://www.uscib.org/uscib-content/uploads/2017/07/Support-For-American-Jobs-II.pdf
5. Foreign and Commonwealth Office’s new Diplomatic Academy. - https://www.gov.uk/ government/ publications/opening-of-new-diplomatic-academy.
6. Diplomatic_Academy: https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/402469/Diplomatic_Academy_launch_brochure_Jan_2015_FINAL.pdf
7. 22 березня 2017 р. в Дипломатичній академії України при МЗС України відбувся майстер-клас з питань  дипломатичного протоколу та етикету. 23.03.2017. Питання поведінки державного службовця і, зокрема дипломата, вимоги до спілкування, відповідного одя­гу, організаційних заходів дипломатичної роботи, а також національні особливості дипло­матичного протоколу цікавлять будь яку освічену людину, яка має намір працювати у сфері міжнародних відносин. На прохання студентів провела майстер-клас проф. Людмила Чекаленко. Учасники заняття обговорили нові тенденції в системі протокольних вимог дипломатії ХХІ століття, дізналися про особливості ділового етикету різних етносів – мешканців різноманітних географічних регіонів світу, а викладач- дипломат Л.Чекаленко поділилася своїми спостереженнями і навичками з дипломатичної практики. – Див.: https://www.facebook.com/DiplomaticAcademyUkraine/photos/pcb.1286643298122241/1286642858122285/?type=3; https://www.facebook.com/DiplomaticAcademyUkraine/photos/pcb.1286643298122241/1286643001455604/?type=3&theater .