В аналітичній записці розглядається поточна ситуація, що склалася в інтеграційній Європі:

• проблемні питання Brexit на сучасному етапі «розлучення»;
• кризові явища в німецькій економіці;
• активізація підривних сил Росії на Балканах, що намагається загальмувати процес розширення ЄС, а також
• «тиха» економічна експансія Китаю в євроінтеграційний простір.

Європейський Союз важко «перетравлює» гарячі проблеми спекотного літа 2018 року. В британських урядових колах майорить думка про неможливість вкластися у часові рамки врегулювання відносин з іншими учасниками ЄС щодо Brexit, йдеться про «стихійний» вихід з ЄС, про неготовність ЄС до практичного розгляду нової британської заяви, про можливі варіанти відтермінування зазначеного процесу тощо.

Ситуація, що склалася, непокоїть провідних європейських політиків. Канцлер Німеччини А. Меркель підкреслює: «Сподіваюся, що нинішня ситуація не призведе до неврегульованого Brexit, а до розумного узгодженого договору... Угода про вихід не може бути нестабільною. Якщо Британія хоче отримати користь від ЄС у майбутньому, вона повинна взяти на себе зобов'язання знову прийняти правила ЄС». Водночас німецький лідер згадує про приховування Європейською комісією тексту угоди з ВБ і наполягає на необхідності відкритості і прозорості документу, який  має бути доступним до коригування іншими повноцінними учасниками європейської спільноти [1].

 Занепокоєння канцлера ФРН зрозумілі. На фоні загальноєвропейських проблем в німецькій економіці також спостерігається певна напруга – виявляються негативні ознаки скорочення промислових замовлень. Федеральне відомство з питань статистики заявило, що контракти на товари «Made in Germany» скоротились на 4.0 відсотка на місяць у червні ц.р. після зростання на 2.6 відсотка у травні, - повідомляє Reuters. Міжнародний валютний фонд (МВФ) прокоментував ситуацію наступним чином: небажання Німеччини скоротити свій торговий профіцит збільшило ризики, які можуть підірвати глобальну фінансову стабільність. МВФ й раніше закликав Німеччину підвищити внутрішній попит, піднявши зарплати та збільшити інвестиції, щоби зменшити економічний дисбаланс, а американський президент Д. Трамп неодноразово критикував експортну політику Німеччини [2].

На тлі європейської кризи сценарії про негативні економічні наслідки Brexit для ВБ не підтвердилися. За попередніми прогнозами експертів з економічного аналітичного Центру економіки та бізнес-досліджень (CEBR) розвиток економіки Сполученого Королівства у результаті Брексіт сповільниться через зменшення споживчих витрат та інвестицій. Експерти орієнтувалися на показники 2016 року, коли ВБ стала відставати від Франції, оскільки ціна фунта впала після голосування Brexit. Однак валюта подорожчала швидше, ніж очікувалося. В результаті низка передбачень виявилися хибними. Доволі скоро самі експерти визнали, що оприлюднили неправильні результати. І чимало прогнозів щодо Brexit були політично вмотивованими і тим самим підірвали довіру до неупередженості їх авторів.

Міністр закордонних справ ВБ Дж. Хант вже натякав на «вірогідності хаотичного проведення Brexit». На його думку, ризик відсутності угоди з виходу зростає, тому Комісія Європейського Союзу має піти на поступки ВБ. «Кожен має підготуватися до можливості хаотичної реалізації угоди з Брексіт», - заявив він журналістам 14 серпня ц.р., перебуваючи з візитом у Фінляндії. «Отже, на сьогодні немає абсолютно жодної гарантії, що ми матимемо  угоду», - сказав Хант після зустрічі з його фінським колегою Т. Соіні [3].

Обидві сторони – ЄС і ВБ – непокоїть нестача часу на узгодження і доопрацювання угоди. Залишилось кілька місяців до Brexit, а уряд ВБ все ще не  узгодив з Брюсселем положення «про розірвання шлюбу» і в переговорах активізував плани щодо можливості залишити ЄС без будь-якої офіційної угоди. Отже, і Лондон, і Брюссель запевняють, що прагнуть отримати угоду про вихід ВБ на засіданні Ради ЄС, призначеної на 18 жовтня, але багато хто вважає, що ця цільова дата є надто оптимістичною. Оскільки переговірник від ЄС – EU Brexit – Мішель Барньє в травні відхилив ключові елементи прем'єр-міністра ВБ Терези Мей щодо нових британських торговельних пропозицій [4].

Поки переговорний  процес ВБ та ЄС триває, ця країна чітко захищає свою позицію вже з точки зору майбутнього вивільнення з-під ЄС-івських обмежень. Так, Британія перекреслила документ європейської комісії щодо  проблеми з мігрантами. Координатор Європейського Парламенту з Brexit Г.Верхофштад після витоку проекту документа про міграцію на загал звинуватив в цьому прем'єр-міністра ВБ Т. Мей, назвавши таке неетичним кроком, який для закритої дипломатії Британії є неприпустимим і є «отруєнням дипломатичного колодязя» [5].

Основні пропозиції Т. Мей стосуються наступних положень:

1. відтермінування на два роки  набуття чинності угоди про Brexit – перехідний період, протягом якого торгівля відбуватиметься за нинішніх умов. При цьому британська прем’єрка сподівається побудувати «всеосяжне і амбіційне» нове економічне партнерство з ЄС на довгострокову перспективу.
2. Збереження прав працюючих мігрантів – громадян ЄС, які продовжуватимуть жити та працювати у ВБ після Brexit за умов реєстрації в британських органах влади. При цьому пропонується обмежити кількість некваліфікованих мігрантів, що працюють у ВБ. Також передбачається уведення правила обмеження термінів дозволу на роботу від трьох до п'яти років для кваліфікованих працівників та надання пріоритетності британським працівникам над мігрантами.
3. ВБ сплачуватиме свої внески до бюджету ЄС, тому держави-члени не залишаться напризволяще. Т. Мей не згадувала, як довго ВБ продовжуватиме сплачувати в ЄС після того, як вийде в березні 2019 року, але загальна сума оцінюється як мінімум у 20 мільярдів євро (близько 18 мільярдів фунтів).
4. Британія продовжуватиме брати участь в існуючих заходах безпеки ЄС тощо [6].

Водночас команда ЄС, яка веде переговори, виявляє жорсткість і відмовляється розширювати перелік переговорних питань, виносити деякі за рамки попередньо обговореного проекту про розлучення, а саме про права громадян ЄС в ВБ і питання про британсько-ірландський кордон, яке не може бути адекватно розглянуто без узгоджень щодо майбутніх митних відносин між ВБ та ЄС. Моніторинг обопільних закидів європейських чиновників схиляє до думки, що за лаштунками критики з приводу Brexit приховується намагання обох сторін особливо не перейматися всією глибиною проблем, які загострились перед розлученням, хоча така ситуація і розхитує союз європейських держав.

Проблема мігрантів. У будь-якому випадку Brexit розв’яже руки Британії щодо проблеми нових мігрантів. У доповіді ЄС з міграції 2018 року йдеться про поступове зменшення кількості заявок на отримання статусу біженця в ЄС. Так, в середині 2018 року в країнах-членах ЄС, Норвегії та Швейцарії було подано близько 301390 заяв – це скорочення на 15% у порівнянні з першою половиною 2017 року. Протягом червня було зареєстровано менше 1600 заяв, порівняно з травневими показниками. Після різкого скорочення кількості заяв на 43% у 2017 році загальні тенденції залишаються сталими. Основними країнами походження заявників є Сирія, Афганістан, Ірак, Пакистан та Нігерія. До цього списку додалися заяви громадян з Венесуели, кількість яких є стабільно високою.

Найактивнішу позицію у розв’язанні проблеми мігрантів посідає Греція, яка є найбільш постраждалою в результаті прибуття мігрантів з північної частини Африки до Європи. У питанні мігрантів ЄС активно підтримує Грецію, яка регулярно отримує 31,1 млн. євро на надання тимчасових послуг мігрантам, що включають охорону здоров'я, адаптацію та харчування, а також поліпшення інфраструктури Центру прийому та ідентифікації у Північній Греції. Ще 6,4 мільйона євро надала Міжнародна організація з міграції (МОМ) з метою поліпшення роботи та підтримки управління сайтом, що обслуговує мігрантів. В цілому фінансування, призначене Європейською комісією для Греції, сягає понад 1,6 млрд. євро, а програми Притулок, міграція та інтеграція (AMIF) та Фонду внутрішньої безпеки (ІСФ) розраховано на 2014-2020 роки. [7].

Загострення проблем в європейському домі активізувало діяльність Росії, яка не може спокійно спостерігати за розширенням ЄС і приєднанням нових і нових учасників. Тим більше, що в цих учасників доволі великою є частка російського капіталу, тобто власності. У відповідь Росія активізувала власне лобі, щоби перешкодити країнам Балкан в їхньому просуванні до ЄС і НАТО. Тільки-но Греція і Македонія нарешті дійшли згоди щодо назви держави Македонія, як в Греції шпигунський скандал призвів до оголошення особами non grata двох російських дипломатів, а двом росіянам було заборонено відвідувати цю країну. Зазначимо, що відповідно до договору країна називатиметься Республікою Північної Македонії і документ відкриває шлях колишній Югославській республіці приєднатися до ЄС та НАТО.

Причиною висилки російських дипломатів поза намаганням зірвати укладання згаданого документу названо: збирання шпигунської інформації і відвертий підкуп грецьких чиновників. У зв’язку із зазначеним, до уваги грецьких спецслужб потрапили російське НУО «Імператорське православне палестинське товариство» (голова Степашин), що об’єднує росіян Греції та представників російського бізнесу (Іван Ігнатович Саввіді, один із найбагатших людей Росії). Обробці російських спецслужб підлягали провідні державні чиновники та мери головних міст північної Греції, священики грецької православної церкви та ченці Святої гори (Афон).

Основні види діяльності російського лобі включали: фінансування протестів проти договору з Республікою Македонія, фінансування церков, підкуп державних службовців та місцевих лідерів, фінансову та організаційну підтримку радикальних націоналістичних рухів тощо. Прем'єр-міністр Республіки Македонія 16 липня 2018 р. повідомив, що відповідні підрозділи Міністерства внутрішніх справ розслідують випадки виплат чималих грошових сум учасникам антиурядових мітингів. Російські бізнесмени в Республіці Македонія фінансували акції протесту, а представники російського бізнесу в Греції надали від 13.000 до 21.000 доларів на фінансування штучно роздмуханого «незадоволення» [8].

Протидія Росії врегулюванню питання щодо договору між Грецією та Македонією є лише верхівкою айсберга російських підривних дій в Греції та на Балканах. Російське лобі за сприянням дипломатів активно використовує фінансову та організаційну підтримку російського бізнесу в Македонії в особі "Лукойл", мідної шахти "Бучім", "Стройтрансгаз", "ТО-ТО", Термоелектричної електростанції Скоп'є тощо.

Свята гора Афон. Особлива увага приділяється церкві. Як грецькі митрополити, так і російський монастир святого Пантелеймона, який вважається центром російських спецслужб, активно підтримують і організують протестні акції. Російські представники активізували свою діяльність на Афоні у зв'язку з зусиллями Української православної церкви Київського патріархату та Македонської православної церкви в Охридському патріархаті на отримання Томоса автокефалії, що значно послабить Московський та Сербський патріархати [9].

Таким чином, останні кроки Греції та Македонії, які отримали повну підтримку з боку Сполучених Штатів, Європейського Союзу та НАТО, призвели до посилення контрзаходів Російської Федерації на Балканському півострові. Позиція властей Греції і Македонії є однозначною: країни не дозволять іншій державі втручатися у свої національні інтереси, навіть якщо ця держава буде сильнішою.

Китай – рятівник ЄС (?). На тлі «класичних схем» роботи російських спецслужб вирізняється діяльність Китаю в ЄС. На липневому ц.р. саміті ЄС–Китай в Пекіні сторони підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо підтвердження першого спільного значного інвестування: закладання Фонду Cathay Midcap на підтримку компаній з високим потенціалом зростання в Європі та Китаї в таких сферах, як охорона здоров'я, високотехнічні галузі, товари народного споживання та бізнес-послуги. Ідеться зокрема про технічне устаткування для аерофотозйомки, 3-D вимірювальне програмне забезпечення, аналіз даних та географічну інформаційну систему GIS для широкого кола користувачів, включаючи уряди, страхові компанії тощо. Перший інвестиційний фонд ЄС–Китай, підтриманий Планом Юнкера, надає 600 мільйонів євро для середніх компаній. Фонд фінансується Європейським інвестиційним фондом у рамках Європейського фонду стратегічних інвестицій (EFSI) Плану Юнкера, а також Китайського банку розвитку, французького національного рекламного банку Bpifrance, Китайського фонду «Шовковий шлях», суверенних фондів, інституційних та інших приватних інвесторів [10].

Посилення економічних, а у майбутньому і політичних позицій Китаю в ЄС привернуло увагу освітянських центрів в європейських країнах. Навіть у Великій Британії китайська мова за попитом перемістилася на  третє місце, обійшовши німецьку. У 2018 році на вивчення китайської мови вищого рівня (А) в країні записались 3.344 учня: цей показник зріс на 8,6 процентів, порівняно з минулим роком, а число бажаючих вивчати німецьку скоротилось на 16,5 відсотків. Французька мова традиційно є найпопулярнішою в Британії, на другій позиції – іспанська, а на третій – китайська. Водночас учням настійно рекомендують вивчати німецьку мову з-за «важливості німецької економіки». Хоча німецька і користується попитом, однак цей аргумент вже не спрацьовує, а Китай за 25 років став найбільш зростаючою економікою в світі. «Глобальна нація, - запевняють у Великій Британії,  - потребує нового покоління молодих людей, що опановують мовою і культурою наших зарубіжних торгівельних партнерів» [11].

Підбиваючи підсумок, зазначимо наступне.

• Німецькі компанії зазнали певних проблем внаслідок торговельного конфлікту між Сполученими Штатами та Китаєм. Сполучені Штати – найбільший експортний ринок Німеччини, а Китай – найважливіший торговий партнер. Торгівельна напруженість, спричинена тарифною політикою президента США Дональда Трампа, загрожує певними проблемами і може призвести до скорочення зростання найбільшої економіки в Європі.
• Лондон після  референдуму липня 2016 року фактично зростив своє лідерство як світовий фінансовий центр. Велика Британія нині є шостою за потужністю економікою в світі і за оновленими прогнозами обійде Францію у 2020 році, тобто на рік раніше, ніж передбачалось.
• У такій ситуації європейських лідерів турбують можливі негативні наслідки Brexit для ЄС: у першу чергу розхитування ринку, що склався роками. ВБ посідає третю позицію в економічній системі ЄС, її вихід завдасть серйозної шкоди всій економіці системи, оскільки все британське підпадатиме під тарифікацію.
• Британська сторона та її «домашні» експерти щодо виходу, захищаючи  інтереси ВБ не погоджуються з Європейською комісією, оскільки намагаються зберегти всі наявні привілеї й вигоди та ще й додати своїй країні додаткових преференцій в офіційному оформленні «розлучення». Однак, таке не влаштовує позосталих донорів ЄС, якими є Німеччина і Франція.
• У переліку наново обговорюваних питань найбільший спротив викликав британський підхід до необхідної реєстрації працюючих в ВБ громадян ЄС, а також виокремлення кваліфікованих працівників, що з точки зору ЄС є особливо неприйнятним і розглядається дискримінаційним.
• За певними припущеннями, сторони дійдуть згоди щодо пропозицій прем’єр-міністра ВБ Т. Мей, які не принципово відрізняються від попередніх положень. При тому, що відтермінування набуття чинності договором на два роки позитивно сприймають обидві сторони і в цілому схвалює команда переговірників. Хоча британський парламент може бути незадоволений таким поворотом справи, однак його представники в комісії з Brexit скоріш за все оберуть конструктивний підхід для розв’язання цього наболілого питання.
• Загострення проблем в європейському домі активізувало діяльність Росії, метою якої є не допустити розширення НАТО та ЄС, а саме, заблокувати позосталі країни колишньої Югославії набути членства в ЄС і НАТО. Активність Росії, яка прагне посіяти непорозуміння між НАТО та ЄС, не обійшла увагою і Францію: президент Е. Макрон оголосив про новий етап розвитку проекту оборони Європейського Союзу на тлі торгової війни зі США. Таку заяву він зробив на зустрічі з французькими дипломатами у Парижі. При цьому несподівано для загалу заявив про необхідність відокремити безпеку ЄС від США, а в дискусії щодо оборонного співробітництва повинні брати участь усі європейські країни та Росія, але за умови прогресу в мирному врегулюванні в Україні [12].
• Російське лобі через дипломатичну службу вкладає шалені кошти в розхитування перших ознак стабілізації на Балканах. При цьому не гидуючи жодними засобами для досягнення мети, зокрема підкупом, шантажем і навіть використанням конфесійного чинника.
• Останнє особливо яскраво проявилось у зв'язку з зусиллями Української православної церкви Київського патріархату та Македонської православної церкви в Охридському патріархаті на отримання Томоса автокефалії, що значно послабить Московський та Сербський патріархати.
• Сприяючи ескалації напруженості у багатьох «слабких місцях» на території колишньої Югославії, Росія тим самим також намагається відвернути увагу від своїх злочинних дій проти України, Грузії та Молдови.
• Голосно не афішуючи власних дій, кризову ситуацію ЄС у своїх інтересах використовує також  і Китай, який реалізував черговий інвестиційний проект – перший фонд ЄС–КНР, створений з метою розвитку синергії між ініціативою Belt and Road і Планом Юнкера.
• Про необхідність посилення співпраці з Китаєм говорив і міністр закордонних справ Великої Британії Дж. Хант. Водночас, на переконання ВБ, КНР має нести і політичну відповідальність, а саме відмовитись від займаної позиції щодо приєднання Криму до Росії та посилити міжнародну заборону хімічної зброї [13].
• Посилення ролі Китаю в світі та зокрема на економічному небосхилі ЄС привернуло увагу британських освітянських установ, які збільшили кількісний набір учнів до шкіл з викладанням китайської мови. Такий крок пояснюється зростанням кількості британців, бажаючих вивчати китайську мову. Однак це явище необхідно розглядати і з іншої сторони: пояснювати не тільки бізнесовими інтересами ВБ, а також кількісним збільшенням китайського населення у самій Великій Британії, де на китайські кошти відкриваються приватні школи з китайською мовою викладання.

Список використаних джерел і літератури

1. Brexit deal should be flexible & open to adjustments, says Angela Merkel. Режим доступу: https://eutoday.net/news/politics/2018/brexit-deal-should-be-flexible-open-to-adjustments-says-angela-merkel 
2. German Industrial Orders Collapse. Режим доступу: https://eutoday.net/news/business-economy/2018/german-industrial-orders-collapse
3. Jeremy Hunt: “Everyone needs to prepare for the possibility of a chaotic no-deal Brexit. Режим доступу: https://eutoday.net/news/politics/2018/jeremy-hunt-everyone-needs-to-prepare-for-the-possibility-of-a-chaotic-no-deal-brexit
4. Колишній прем'єр-міністр Бельгії Верхофштадт (64 роки) є лідером Альянсу ліберальних демократів у Європі та двічі успішно працював на посаді Президента Європейської комісії. Він часто згадується як «єврофанатик», і відомий своїми емоційними спалахами під час парламентських дебатів.
5. Theresa May urges EU to retain trade terms for two years after Brexit 22 September 2017. - Режим доступу: https://www.bbc.co.uk/news/uk-politics-41355642
6. Theresa May urges EU to retain trade terms for two years after Brexit 22 September 2017. – Режим доступу: https://www.bbc.co.uk/news/uk-politics-41355642
7. By Ryan Heat. Juncker attacks ‘part-time Europeans’ among EU governments. Next budget ‘has to mirror great ambitions,’ Commission president says. Режим доступу: https://www.politico.eu/article/jean-claude-juncker-attacks-part-time-europeans-among-eu-governments-florence-conference/
8. Verhofstadt Launches Attack On UK Following Leaked Migration Paper. New report published on Monday by the European Asylum Support Office (EASO). – Режим доступу: https://eutoday.net/news/human-rights/2018/fall-in-number-of-asylum-applications-in-eu.
9. How Russian Orthodox oligarch Savvidi & others are trying to swing the Balkans - Investigation by the IR group. Режим доступу: https://eutoday.net/news/security-defence/2018/how-russian-orthodox-oligarch-savvidi-others-are-trying-to-swing-the-balkans-investigation-of-the-ir-group.
10. Cathay Capital підняв початковий € 600 мільйонів для свого фонду Cathay Midcap II, який націлено на 1,2 мільярда євро для фінансування компаній середнього капіталу. - https://eutoday.net/news/business-economy/2018/first-eu-china-investment-fund-backed-by-the-juncker-plan-raises-600-million-for-mid-sized-companies
11. Chinese A-level has overtaken German for the first time, as it becomes the UK’s third most popular language. Режим доступу: https://www.telegraph.co.uk/education/2018/08/16/chinese-a-level-overtakes-german-first-time-becoming-uks-third/
12. Макрон оголосив про новий етап розвитку проекту оборони ЄС. 27.08.2018. Режим доступу:https://www.rbc.ua/ukr/news/makron-obyavil-novom-etape-razvitiya-proekta-1535367231.html
13. Foreign Secretary's speech at the United States Institute For Peace. From: Foreign & Commonwealth Office and The Rt Hon Jeremy Hunt MP. Delivered on: 21 August 2018. – Режим доступу: https://www.gov.uk/government/news/foreign-secretary-to-discuss-brexit-with-four-european-allies.