Черговий «судовий» скандал розвертається в Польщі.
83% опитуваних громадян Республіки Польща обрали перебування в Європейському Союзі, на противагу 11%, що «проти». Водночас вибори 2015 року продемонстрували, що суспільство прагне змін…і у першу чергу в судовій сфері.
Що криється за невдоволенням поляків? У першу чергу триваюча економічна криза в країні, як і в ЄС в цілому. До того ж і фактичне підбурювання населення правлячою партією Право і справедливість (PiS), лідери якої стверджують, що «євросоюзницькі чиновники втручаються у суверенні права Польщі». Натомість Європейська Комісія вважає, що польський уряд порушує статтю 7 Договору про ЄС і тим самим підриває правові засади ЄС.
Відомий політичний і економічний діяч, впроваджувач економічних реформ в Польщі професор Лешек Бальцерович прокоментував таку ситуацію: «погане вже відбулося. Це ПіС (Право і Справедливість, тобто правляча партія - Л.Ч.) наклала на нас санкції від ЄС. Тим самим зіштовхує нас лобами з розвинутою частиною Європи, до якої ми прагнемо». Занепокоєні також й інші представники наукових кіл, які підтверджують, що Польща значно втратить від цього скандалу, як втратить і ЄС. Проф. Клейбер з Польської академії наук вважає, що ЄС для Польщі дуже багато значить і в разі розвалу ЄС наслідки будуть для країни фатальними [1].
Водночас, всі схиляються до думки, що зазначену проблему має розв’язати польський уряд. Екс-прем’єр Єжи Бузек зауважує, що Польща через цей скандал дуже швидко втрачає свої сильні позиції в системі Євросоюзу. І ця давня суперечка польського уряду з Єврокомісією з часом може роздмухати антиєвропейські настрої по всій країні.
На запитання «Чи Ви боїтесь, що Польща може опинитися поза межами ЄС»? Більшість - 49% - відповіли, що таке навряд чи станеться. Водночас 45% виявили занепокоєння щодо майбутнього своєї держави [2]. Журналісти обговорюють також і переваги системи Шенген, якій виповнилося понад 10 років і завдяки якій поляки стали вільно їздити по всій Європі і вільно працевлаштовуватись у бідь-якій країні. Навряд чи вони добре пам’ятають, як було до Шенгену?
Отже, Європейська Комісія в грудні 2017 року проти Польщі увела в дію положення статті 7 Договору про ЄС. Одночасно, Комісія опублікувала четверту рекомендацію зі сфери правомочності і надала польській владі три місяці на роздуми і вирішення проблеми. Коли зауваження будуть враховані, тоді Комісія готова повернутися до розгляду своєї пропозиції.
Зазначимо, що Єврокомісія пішла на такий крок вперше в своїй історії, тим самим відкрила шлях, який може призвести до голосування про позбавлення Польщі права приймати рішення у справах всієї Спільноти . Справа ця може дійти навіть до розгляду в Суді ЄС.
Минув час. Єврокомісія відкрила проти Польщі вже друге розслідування через судову реформу в країні. Цього разу через набуття з 3 липня 2018 року чинності спірним законом про Верховний суд. Брюссель вважає, що керівна партія підриває незалежність судової системи ЄС, через що теоретично Польща може втратити право голосу та субсидії ЄС. І якщо в грудні 2017 року Єврокомісія вже ініціювала проти Польщі процедуру за статтею 7 Договору про ЄС, тоді це було пов'язано з першим етапом судової реформи. Польська опозиція та Брюссель вважають, що керівна партія «Право і справедливість» цією реформою намагається підкорити собі судову систему, аби закріпитися при владі.
Нагадаємо, що за новим польським законом про Верховний суд президент зможе довільно звільняти або перепризначати частину суддів. Згідно з законом, нинішні судді зможуть заявити про бажання, аби президент продовжив їхній мандат. Мандат можуть продовжити на три роки... Критерії, за якими президент буде приймати рішення, не встановлені. Немає юридичної можливості переглядати це рішення. Про це йдеться в заяві Єврокомісії. Що стосується попередніх законів, які прийняли минулого літа, то Єврокомісія вимагає скасування деяких положень, які, на її думку, підкоряють судову систему керівній партії та порушують принцип розділення влади.
Польська сторона щодо судової реформи пояснює свої дії тим, що вона бореться з корупцією і з тими судовими чиновниками, які засіли в цій сфері з часів соціалізму.
Таким чином, Польщі може загрожувати позов до Суду ЄС, позбавлення права голосу та частини субсидій Євросоюзу. В разі чергової польської незгоди - саміт ЄС може увести проти неї санкції у вигляді тимчасового позбавлення права голосу. Країна, яку звинувачують у порушеннях, в голосуванні на саміті участі не бере. І насамкінець держави ЄС мають ухвалити консенсусне рішення про санкції. Однак у Польщі в ЄС є принаймні один союзник: Угорщина (в особі прем'єр-міністра Віктора Орбана), який, користуючись існуючим право вето в ЄС при голосуванні, може заблокувати рішення ЄС покарати Варшаву, про що той вже заявив.
Віце-очільник Європейської Комісії Франс Тіммерманс (Frans Timmermans) підкреслює, що все, що робить комісія - робиться заради Польщі, і Комісія робить це «з важким серцем. Однак Польща не залишила іншого вибору». І не годиться, щоби керівництво держави могло втручатися в функціонування судових інституцій [3].
На прес-конференції за результатами засідання Єврокомісії Ф.Тіммерманса запитали, чи таке рішення комісії на зміцнить антиєвропейські настрої в Польщі і чи не скористаються таким рішенням треті країни, які не бажають, щоби Польща мала сильні позиції в Євросоюзі. На що Тіммерманс відповів, що не є наївним і передбачає, що рішення Комісії будуть трактувати по-різному, зокрема і як тиск на поляків, на польських громадян. І що він був свідком подібних маніпуляцій і раніше. Однак, як захисниця Європейського законодавства, Комісія має виконати свій обов’язок підтримання і виконання рішень, які прийняті. Водночас Комісія готова до діалогу з польським урядом. Однак таких сигналів поки що не помічено. Ф.Тіммерманс додав, що Комісія переконана: необхідно реалізувати її рішення, оскільки уведені польські зміни в судову законодавчу систему протирічать засадам права Європейського Союзу. Отже, підбиваючи підсумок, Ф. Тіммерманс зазначив, що на Польщі лежить висока відповідальність в тому, щоби об’єднана Європа досягла успіху. І насамкінець підкреслив, що Польща для нього є членом Європейського Союзу, без котрого ЄС не зможе існувати.
Нагадаємо, що стаття 7 Договору про Європейський Союз надає Союзові можливість дисциплінарного покарання держав, які порушують європейські цінності. Першим кроком є процедура визнання, що в одній з держав існує ризик порушення статті 7 (7.1). Наступним, другим кроком - всі уряди стверджують, що таке порушення є постійним (7.2). І якщо таке підтверджується, на третьому етапі проводиться голосування щодо уведення санкцій (7.3). Нагадаємо, що рішення Комісії підтримали глави Німеччини і Франції – Меркель і Макрон.
Однак, Польща отримала додатковий час – ще один шанс вийти сухою з європейського холодного душу: почалася ротація в керівництві ЄС, що зайняло кілька місяців. З 01 січня 2018 року почала своє головування Болгарія. Нині саме ця держава приймає рішення, як і коли Європейська Рада розгляне польське питання.
Про санкції поки не йдеться, однак є попередження. І якщо воно не буде враховане, якщо країна не виконає зауважень - то і ситуація не зміниться на краще, тоді набуває дії сходинка 7.2 , а потім і 7.3. [4].
Які наслідки можуть спіткати неслухняну Польщу? Чи вона розраховує, що ЄС в результаті погрозить пальчиком і врешті загубить це питання в чиновницьких тенетах величезних стосів інтеграційних європейських проблем?
З якою метою Польща розхитує і так нестабільний європейський дім? Певна, що її знову підтримають США, як це спостерігалося 2003 року під час американської військової операції в Іраку? Хоча Франція і Німеччина, що виступили проти реалізації американської ідеї, поставили питання руба перед польською владою: або єдиний в зовнішніх справах європейський голос, або Польщі не бачити членства… Тоді Польщу врятували обставини, а сьогодні?
Чого прагне наша західна сусідка, яка й досі користується фінансовою підтримкою ЄС, і як й інші слабкі країни є додатковим навантаженням на євробюджет. Тим більше, вже і Трамп порозумівся з Юнкером.
Що обере Польща? Чи вистоїть влада у протистоянні з Єврокомісією? А чого прагнуть самі громадяни РП? Невдовзі дізнаємось і ми.
Список використаних джерел і літератури
- Fakty TVN. - Режим доступу: http://www.tvn24.pl.
- Sondaż Kantar Millward Kantar Millward Brown SA w daniach 21-22 grudnia 2017 roku
- Przemówienie Fransa Timmermansa o uruchomieniu wobec Polski art. 7 "Robimy to dla Polski" Wideo: tvn24.
- Źródło: europa.eu Procedura ochrony państwa prawa w Unii Europejskiej Autor: Maciej Sokołowski,kb,mnd//kg / Źródło: TVN24/PAP. Режим доступу: http://www.tvn24.pl.
|
