Досягнуті успіхи Європейського Союзу підтверджують життєдайність ідеї європейської інтеграції, доводять високий рівень утвореної інтеграційної системи впорядкування. Інтеграція по-європейськи дійсно являє собою вінець попереднього політичного, економічного та соціального розвитку Західної Європи. Навіть враховуючи розпочатий процес брексіту Великої Британії, не можна відкинути з рахівниць досягнуте і реалізоване Євросоюзом сьогодні.
Важлива складова феноменальності Євросоюзу полягає в системі уніфікації країн - учасниць об'єднання. Це підтверджується наступними тезами:
- тільки в умовах поглибленої інтеграції спостерігається блискавично швидкий розвиток провідних держав і підтягування слабких економік до середнього рівня;
- особливих успіхів досягнуто в реалізації найскладніших завдань: різноманітних варіантах віднайдення альтернативних енергоносіїв, боротьбі за здоров'я людини, боротьбі з природними катаклізмами (у т.ч. проблемами клімату), технічних і наукових знахідках тощо.
Значних успіхів ЄС досягнуто завдяки впровадженню наукових розробок і технологій, вдалому об'єднанню розробників і виробників інформаційних технологій.
Перша програма науково-технічного розвитку була прийнята ЄС у 1982 р. - Рамкова програма, завданням якої визначено вирішення науково-технічних проблем загального плану, щоби виробник, використовуючи різноманітні технології, розробляв власні модифікації. Тим самим було заповнено простір між фундаментальною і прикладною наукою. Водночас поважається авторське право: кожен автор може розробляти, модифікувати готовий продукт.
До фінансування виконуваних робіт залучається приватний капітал (50%), що значно підвищує зацікавленість виконавців у результатах роботи.
Також ця Програма була спрямована на подолання індивідуалізму й ізоляціонізму національних науково-дослідних центрів. Заявка приймалася тільки від виконавців із двох і більше країн. До списку мали бути включені як компанії, так і наукові центри. Відбір і проходження заявок здійснювала незалежна конкурсна комісія. Отримані результати ставали власністю всіх країн ЄС, у тому числі й тих, хто не брав участі в розробці.
На початку 1980-х років відбулася реорганізація національних науково-технічних програм країн ЄС, серед яких вибрано такі, що відповідають стратегічним інтересам Спільноти (ця ідея належала Етьєну Давіньону і Паоло Фаселла). Саме так було досягнуто взаємодії національних науково-технічних центрів, що сприяло підвищенню ефективності винаходів і розробок.
Розроблено критерії важливості - критерії Райзенхубера, що визначали характер пріоритетних для ЄС досліджень, зокрема:
- наявність великих витрат, непосильних одній країні;
- реалізація проекту дає більший економічний ефект на багатосторонній основі, коли зазнають впливу різні сфери економіки в багатьох регіонах;
- позитивний вплив на створення єдиного ринку ЄС та соціальне й економічне згуртування членів співтовариства;
- сприяння координації політики у сфері науки й технологій між країнами ЄС;
- стимулювання комунікативності та мобільності науково-технічних кадрів у межах ЄС.
Отже, пріоритетом користають такі дослідження, що вимагають значних витрат, оскільки одна країна не спроможна їх провести; можуть принести економічну вигоду тільки в результаті багатосторонньої взаємодії; здатні принести ефективніший результат; такі, що сприяють створенню єдиного ринку ЄС; соціальному та економічному єднанню; стимулюють мобільність науково-технічних кадрів і координацію відповідної політики.
У результаті було розширено тематику досліджень: до науково-технічних розробок у галузі ядерних досліджень, що впроваджувалися з часів створення Євратому, додалися програми з екології, охорони здоров'я, рибальства, сировинних матеріалів, текстильної промисловості тощо.
Перелічені вище ідеї було втілено в подальші чотирирічні Рамкові програми. Не перераховуючи усі, нагадаємо, що шоста Рамкова програма ЄС, розрахована на 2002 - 2006 рр., стала основним механізмом і першим практичним етапом створення єдиного європейського наукового простору. Бюджет програми на 2003 - 2006 рр. становив 17,5 млрд. євро, що перевищував бюджет попередньої програми на 17%.
Основні цілі програми полягали у створенні єдиного європейського наукового простору, досягненні європейських наукових переваг, підвищенні конкурентоздатності та інноваційної активності, інтеграції європейської науки на всіх рівнях - локальному, регіональному, національному та міжнародному.
Сьома Рамкова програма ЄС була розпочата 2007 р. (2007 - 2013 рр.). Обсяг фінансування становив 54,582 млрд. євро. Програма об'єднала всі дослідницькі ініціативи Євросоюзу і була спрямована на підвищення конкурентоздатності європейських досліджень, як освітніх, так і інноваційних сфер. Основна мета програми - підвищення конкурентоздатності європейської промисловості шляхом підтримки передових наукових і конструкторських розробок, технологічного розвитку та швидкого впровадження цих розробок у промисловість. Як і попередня, сьома Рамкова програма складалася з чотирьох компонентів: Співробітництво, Ідеї, Люди, Можливості.
У центрі всіх наукових досліджень переважала тематика:
- охорони здоров'я, продукти харчування, сільське господарство і рибальство, біотехнології;
- інформаційні технології;
- нанотехнології, матеріали та нові виробничі технології;
- енергетика;
- екологічні виклики, зміни клімату;
- транспорт з аеронавтикою включно;
- соціально-економічні та гуманітарні науки;
- космос;
- безпека тощо.
Не випадково приділяємо увагу розвиткові науково-технічних досліджень Євросоюзу. Спільнота веде перед у світових дослідженнях космосу, пошуках альтернативних джерел енергії (наприклад, сонячної в пустелях), авіабудуванні, у створенні нових потужних енергетичних систем. Так, у Європейському центрі ядерних досліджень у м. Женеві, відомому за французькою абревіатурою як ЦЕРН, 10 вересня 2008 р. був запущений найбільший у світі прискорювач заряджених частинок (Large Hadron Collider, LHC). І сам прискорювач, і детектори, що оточують місця зіткнень, розміром з великий багатоповерховий будинок, є чудом інженерної думки, передовим досягненням сучасної техніки.
Іншим феноменальним науковим досягненням, у першу чергу, вчених і інженерів Євросоюзу була розробка проекту міжнародного експериментального термоядерного реактора - ITER (ІТЕР), місце розташування якого - дослідницький центр Кадараш (фр. - Cadarache) на півдні Франції за 60 км від Марселя. Завдання ІТЕР полягають у комерційному використанні термоядерного реактора, розв'язанні фізичних і технологічних проблем, що виникають на цьому шляху. У разі успішного запуску ІТЕР людство забезпечить себе дешевою енергією.
Із 2014 року Євросоюз розпочав реалізацію 8 Рамкової програми ЄС з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020" (Horizon 2020, 2014-2020 рр.) із бюджетом близько 70 млрд євро.
Європейський Союз та Україна в межах Рамкової програми ЄС 27 червня 2016 р. (Брюссель) для подальшого розширення взаємовигідного співробітництва в галузі науки уклали Угоду про асоціацію України з Програмою досліджень та навчання Євратому. Угода підписана Європейським комісаром із досліджень, науки та інновацій Карлосом Модесом та Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним за участі Президента України П. Порошенка. На думку Комісара Модеса: "Відмінний науково-дослідницький та інноваційний потенціал України пропонує багатообіцяючі партнерські стосунки з Європою. Тепер Україна матиме доступ до повного спектру діяльності ЄврАтом. Сподіваюся, що Україна скористається всіма можливостями для проведення досліджень для процвітаючого майбутнього".
Нова угода реалізовуватиметься після того, як Україна приєднається до програми "Горизонт 2020" - дослідницької та інноваційної програми ЄС. Хоча програма "Горизонт 2020" охоплює широкий спектр заходів, починаючи від фундаментальних досліджень до діяльності, близької до ринкової, Програма досліджень та підготовки навчальних програм Євратом спеціально спрямована на підвищення рівня ядерної безпеки та радіаційного захисту. Українські юридичні особи й сьогодні беруть участь в роботі Євратому, оскільки програма фінансується відповідно до бюджету на 2016 та 2017 роки (асоціація в цілому охоплює період 2014-2018 років).
Довідкова інформація:
П'ятирічна програма досліджень та тренінгів з питань Euratom, яка триватиме з 2014 до 2018 рр., доповнює програму "Горизонт 2020" - програму досліджень та інновацій ЄС на суму 77 млрд. євро (2014-2020 рр.). Бюджет, розрахований на три роки (2016-2018 рр.), становить 872,5 млн. євро. Україна також була асоційована з попередніми дослідницькими програмами Євратому [2].
Обговорення наступних Робочих програм Горизонт 2020 відбувалося під час відкритих публічних консультацій через 'Your Voice in Europe', так і відкритих консультацій з використанням інших платформ для питань, пов'язаних з ІКТ. Більш детальну інформацію про консультації та підготовку нових Робочих програм можна знайти за наступними посиланнями у відповідності до тематичних напрямів Горизонт 2020:
- Future and Emerging Technologies (майбутні та новітні технології. – https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/en/future-and-emerging-technologies-fet-work-programme-2018-2020-preparation);
- Research Infrastructures, including e-Infrastructures (Інфраструктури досліджень, включаючи електронну інфраструктуру. – https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/en/european-research-infrastructures-including-e-infrastructures-%E2%80%93-horizon-2020-work-programme-2018);
- Nanotechnologies, Advanced Materials, Biotechnology, and Advanced Manufacturing and Processing (NMBP) (нанотехнології, матеріали широкого використання, біотехнології та передові технології виробництва та обробки. – https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/en/nmbp-work-programme-2018-2020-preparation);
- Information and Communication Technologies (інформаційні і комунікаційні технології. - https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/en/information-and-communication-technologies-work-programme-2018-20-preparation);
- Innovation in SMEs (інновації для малих і середніх підприємств: МСП. - https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/en/innovation-smes-work-programme-2018-2020-0);
- Access to Risk Finance (доступ до фінансування ризиків. - https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/en/node/2695.
- Societal Challenge 1 (Соціальні виклики 1 = здоров'я, демографічні зміни, добробут Health, demographic change and wellbeing. – https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/node/1602);
- Societal Challenge 2 (Соціальні виклики 2 = Food Security, Sustainable Agriculture and Forestry, Marine, Maritime and Inland Water Research and the Bioeconomy. - https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/en/food-security-sustainable-agriculture-and-forestry-marine-maritime-and-inland-water-research-and-0);
- Societal Challenge 4 (Соціальні виклики 4 = Smart, Green and Integrated Transport. - https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/en/shaping-work-programme-2018-2020-societal-challenge-4-smart-green-and-integrated-transport);
- Societal Challenge 5 (Соціальні виклики 5 = Climate Action, Environment, Resource Efficiency and Raw Materials) (https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/en/climate-action-environment-resource-efficiency-and-raw-materials-work-programme-2018-2020);
- Spreading Excellence and Widening Participation (Розширення передового досвіду та розширення участі. - https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/en/spreading-excellence-and-widening-participation-work-programme-2018-2020-preparation).
Поза науковими програмами ЄС, який певною мірою координує свою дослідницьку роботу з Організацією Економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), в межах названої організації також реалізується низка ґрунтовних наукових програм.
Нагадаємо, що в рамках Євросоюзу влада, політична відповідальність, бюджетні та адміністративні можливості залишаються переважно в руках держав-членів. Проте для широкого спектра політичних сфер держави-члени спільно застосовують наявні у них владу та адміністративні можливості. Постійні протиріччя між національними і наднаціональними інтересами значно гальмують процес інтеграції: державні системи управління діють повільно внаслідок значного розмаїття інтересів і негнучкості адміністративних структур.
Уряд ЄС постійно стикається з широким спектром різноманітних національних інтересів, представників яких, долаючи їхній опір, доводиться переконувати в необхідності робити поступки у прийнятті доленосних рішень для всієї Спільноти. Разом із тим, Євросоюз змушений враховувати в процесі впровадження спільної політики особливості та усталені традиції різних національних адміністрацій. Попри складнощі, досвід ЄС довів, що інтеграційна система працює, хоча й не так швидко і безболісно, як декому б хотілося. У більшості політиків і громадськості держав-членів не виникає бажання з неї вийти. При цьому невеликі, слабкі держави від реалізації спільних наукових і інноваційних програм отримують непропорційно більшу вигоду порівняно зі своїми заможними і міцними сусідами завдяки своїй солідарності (феномен сили слабкості) і зростанню міжнародного авторитету.
ЄС залишається системою колективного управління, яка переважно підтримується більшістю його учасників, оскільки ця система захищає інтереси всіх - як великих, так і малих держав. Багаторівневе та багатогранне творення і реалізація політики - це, безумовно, складний різновид діяльності. Держави та федерації, як і національні недержавні системи управління, часто виступають конкурентами в отриманні грантів чи привілеїв на проведення тих чи тих наукових досліджень та реалізацію відповідних програм, що в цілому гальмує інноваційні впровадження і досягнення стратегічних цілей всієї Спільноти.
Корисні посилання
|
