У статті на прикладах посування України шляхом європейської інтеграції автор розмірковує про взаємозалежність стабільності національної безпеки від реалізації зовнішньополітичного вектора.
Ключовим вектором зовнішньої політики України в контексті національної безпеки є посування держави у напрямі європейської та євроатлантичної інтеграції. З огляду на обмежений обсяг статті, зосередимось на європейській інтеграції, що Україна закріпила в законодавчому полі своєї зовнішньої і внутрішньої діяльності. Може виникнути питання, чому держава обрала європейський шлях, а не азіатський або євразійський? Мабуть тому, що українське громадянське суспільство ідентифікує себе європейцями.... Читати далі »
За місце непостійного члена Ради Безпеки ООН на 2000 – 2001 роки від групи центрально-східноєвропейських країн наприкінці 1990-х років боролися дві країни: Словаччина і Україна. Оскільки в Україні посольств низки зарубіжних країн ще не було, а всі переважно розташовувалися в Москві, то дипломати Посольства України в Російській Федерації отримали завдання – просувати кандидатуру України на місце непостійного члена Ради Безпеки ООН через ці дипломатичні установи.
Працюючи в політичному відділі Посольства України в Російській Федерації отримала завдання:
1. Налагодити контакти з Посольствами кількох країн.
2. Напроситися на бесіду.
3. Поінформувати іноземних дипломатів про переваги України.
4. Намагатися переконати їх підтримати кандидатуру України.
В Посольстві нам видали ілюстративні матеріали про Україну: гідно надруковані журнали, на чудовому папері з якісними фотографіями, які й досі використовую у своїх підручниках; інші
... Читати далі »
Україна – одна з небагатьох держав світу, яка, розбудовуючи відносини з європейськими країнами, спромоглася віднайти формулу подолання негативних нашарувань, що накопичувалися у взаєминах з європейськими сусідами протягом століть, толерантно поставитись до політичних устремлінь інших, іноді навіть в ущемлення власних інтересів. При цьому, не зважаючи на важкий тягар історичних образ, вибудувала взаємини з вчорашніми противниками і конкурентами на толерантних засадах міжнародного права, поважаючи суверенітет, територіальну цілісність і право вибору кожного.
Особливе місце в цій низці взаємовпливів належить польському факторові. Не занурюючись у глибину століть, зазначимо, що Польщі і полякам відведено чимало сторінок української історії. Були вони різноманітними: і негативними, і позитивними, оскільки відносини між сусідами, в які глибоко вплетений також територіальний чинник, не бувають простими і однозначними.
The strong Army and developed Economy are the best Presents for the Ukraine Diplomacy
The author analyzes successes of the Ukrainian diplomacy rooting for the diplomatic advances of the Ukrainian state in the 21st century and dwells upon the necessity to give back to diplomacy in general, and the MFA of Ukraine in particular, their typical functions in decision making and capacities to realize international initiatives. The successes of the Ukrainian diplomacy are the following: the introduction of the no-visa regime with the European Union and deepening cooperation with the NATO. So, it was concluded that (1) the modern state of development
... Читати далі »
29 березня Чекаленко Людмила взяла участь в роботі Всеукраїнської наукової конференції «ТЕНДЕНЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ТА ПРОБЛЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ БЕЗПЕКИ», де виступила з доповіддю «Польська політика балансування на вістрі інтересів США». Основна увага доповідачки була зосереджена на еволюції зовнішньої політики Республіки Польща, яка, спираючись на підтримку Сполучених Штатів вивела державу на лідерські позиції в європейському регіоні та надала статус відповідального за регіональну безпеку.
